Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.

Перевищення службових повноважень визнається злочином перш за все з огляду на те, що хоча службова особа і здійснює ті чи інші службові дії, однак ці дії не тільки не входять до її компетенції, але і явно виходять за межи наданих винному повноважень. Саме у цьому полягає принципова відмінність злочину, передбаченого ст.365 КК, від службового зловживання (ст.364 КК), за яким діяння хоча й суперечить інтересам служби, однак вчиняється у межах наданих службовій особі повноважень. Тому злочинне використання службовою особою свого службового становища у межах наданих їй повноважень не може кваліфікуватися за ст.365 КК і тягне за собою відповідальність за інші службові злочини (службове зловживання, службове підроблення, недбалість тощо).

П.5 постанови Пленуму ВСУ №15 від 26.12.03 “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”:

Судам необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. В останньому випадку службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права і повноваження (ст.364 КК).

Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Об’єктивна сторона: ст.364 КК - діяння (дії чи бездіяльність), а за ст.365 – лише активні дії.

Суб’єктивна сторона: ст.364 КК - обов’язковою ознакою є певні мотиви: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб, а за ст.365 КК - мотиви та цілі вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

36. Содержание

    • Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
    • Поняття кримінально-правової кваліфікації.
    • Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
    • Кваліфікація при конкуренції норм.
    • Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
    • Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
    • Елементи та ознаки складу злочину.
    • Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
    • Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
    • Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
    • Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
    • Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
    • Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
    • Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
    • Система та види вбивств.
    • Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
    • Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
    • Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
    • Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
    • Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
    • Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
    • Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
    • Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
    • Необережне вбивство та суміжні злочини.
    • Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
    • Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
    • Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
    • Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
    • Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
    • Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
    • Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
    • Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
    • Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
    • Поняття службової особи.
    • Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
    • Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
    • Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
    • Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
    • Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
    • Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
    • Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
    • Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
    • Поняття та система злочинів проти власності.
    • Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
    • Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
    • Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
    • Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
    • Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
    • Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
    • Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
    • Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
    • Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
    • Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
    • Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
    • Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
    • Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
    • Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
    • Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
    • Стаття 294. Масові заворушення
    • Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
    • Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
    • Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
    • Погроза знищення майна.
    • Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
    • Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
    • Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
    • Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
    • Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
    • Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
    • Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
    • Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
    • Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
    • Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами