logo
Проблеми кваліфікації

Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Об’єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень (далі - перевищення службових повноважень) припускає тільки активну поведінку винного – дію. Шляхом бездіяльності цей злочин вчинений бути не може.

Дії службової особи при перевищенні службових повноважень характеризуються тим, що завжди:

  1. обумовлені службовим становищем винного;

  2. пов’язані з реалізацією його службових повноважень щодо потерпілого;

  3. явно виходять за межи тих прав та повноважень, які надані особі за посадою або у зв’язку зі здійсненням службових обов’язків;

  4. заподіюбть істотну шкоду чи тяжкі наслідки;

  5. перебувають у причинному зв’язку з цими наслідками.

Для вирішення питання про те, чи виходять вчинені службовою особою в даній обстановці дії за межі тих прав і повноважень, які надані їй за службою, необхідно з’ясувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акту були порушені діями винного у конкретному випадку.

При вирішенні питання про те, чи є вихід за межі наданих прав або повноважень явним, суди мають враховувати, наскільки він був очевидним для службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки – п.4 постанови Пленуму ВСУ №15 від 26.12.03 “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”.

П.6 постанови Пленуму ВСУ №15 від 26.12.03 “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”:

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.365 КК, є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно з п.3 примітки до ст.364 КК шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.

У разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З суб’єктивної сторони перевищення службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини. Вказівка закону (ч.1 ст.365 КК) на явний вихід за межі прав чи повноважень означає, що службова особа усвідомлює очевидність та безперечність такого виходу і, отже, діє з прямим умислом. Щодо наслідків вчинених дій можлива будь-яка форма вини – як умисна, так і необережна. У цілому злочин, передбачений ст.365 КК, є умисним. Мотиви та цілі вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

За ч.2 ст.365 КК України відповідальність настає за умови, якщо перевищення службових повноважень супроводжувалося:

  1. насильством;

  2. застосуванням зброї;

  3. болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

П.17 постанови Пленуму ВСУ №15 від 26.12.03 “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”:

Звернути увагу судів на те, що злочини, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.157 КК (перешкоджання здійсненню виборчого права), ч.2 ст.162 (порушення недоторканності житла), статтями 371-373 (завідомо незаконні затримання, привід або арешт, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, примушування давати показання) та ч.2 ст.376 КК (втручання в діяльність судових органів), являють собою спеціальні види перевищення влади або службових повноважень. Кваліфікація дій виконавців і співучасників цих злочинів ще й за ст. 365 цього Кодексу можлива лише за наявності реальної сукупності останніх.