Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
Стаття 194-1. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики
1. Умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності об’єктів електроенергетики (при їх руйнуванні) і використання цих об’єктів (при пошкодженні таких об’єктів). Додатковим об’єктом є безпечне функціонування цих об’єктів і безпека життя людей.
Предмет злочину – об’єкти електроенергетики.
Згідно із Законом України “Про електроенергетику” від 16.10.97 (ст.1) об’єкт електроенергетики – це електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об’єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа.
Об’єктивна сторона злочину характеризується пошкодженням або руйнуванням об’єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинили небезпеку для життя людей.
Своєрідним наслідком вказаних дій є те, що вони призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики, або спричинили небезпеку для життя людей.
Порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики – це зупинка чи призупинка або ж зрив графіку діяльності вказаних об’єктів, перерва, незалежно від кількості часу, постачання електроенергії споживачам, порушення режиму виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії і таке інше. Причому розмір спричинення шкоди для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має значення. Головне, щоб унаслідок руйнування або пошкодження об’єктів була порушена їх нормальна робота чи склалася реальна загроза такого порушення.
Спричинення небезпеки для життя людей – це створення внаслідок руйнування чи пошкодження об’єктів реальної загрози причинення смерті хоча б одній людині. Між діями, що утворюють об’єктивну сторону, і суспільно небезпечними наслідками необхідно встановити наявність причинного зв’язку.
Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини – умисел прямий чи непрямий. Але по відношенню до наслідків, передбачених ч.1 ст.1941 КК, - люба форма вини.
Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
У випадках, коли вчинене суспільно небезпечне діяння підпадає одночасно під ознаки ст.1941 КК та ст.194 КК, застосовуватися повинна ст.1941 КК як спеціальна норма.
- Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- Кваліфікація при конкуренції норм.
- Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- Елементи та ознаки складу злочину.
- Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- Система та види вбивств.
- Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- Необережне вбивство та суміжні злочини.
- Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- Поняття службової особи.
- Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- Поняття та система злочинів проти власності.
- Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- Стаття 294. Масові заворушення
- Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- Погроза знищення майна.
- Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами