logo
Проблеми кваліфікації

Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.

Конкуренція норм – коли вчинено один злочин, який передбачений одночасно двома чи більше статтями (частинами, пунктами статей) закону.

Колізія норм – коли різні статті закону неоднаково регламентують вирішення одного і того ж питання.

Конкуренція як правове поняття означає наявність кількох правових положень, які “претендують” на застосування до певнего випадку. При цьому суперництво між ними полягає лише у ході їх застосування до конкретних фактичних обставин. Поза правозастосування вони між собою не суперечать, можуть існувати одночасно.

Навроцький В.О. вважає, що конкуренція і колізія – це явища однопорядкові, але не тотожні. Тому існують окремі, самостійні правила подолання колізії та конкуренції в кримінальному праві.

Об’єктом колізії визнаються нормативно-правові акти та їх структурні елементи (розділи або глави, статті, їх частини чи пункти). Уточнюючи можна вказати, що у відносинах колізії можуть перебувати:

  1. статті різних нормативно-правових актів (кримінального закону та актів інших галузей законодавства);

  2. статті, які належать, до різних частин (Загальної та Особливої) одного кримінального закону;

  3. положення, викладені в окремих структурних елементах статей (частин статей) Загальної та Особливої частин КК.

Об’єктом конкуренції пропонується визнавати статті кримінального закону (їх частини, пункти). Саме щодо них виникає проблема вибору – визначення того, яку із них застосувати до конкретного діяння.

Види колізій в праві:

  1. темпоральна (між раніше чинним і чинним нормативно-правовим актом);

  2. ієрархічна (між нормативними актами різної юридичної сили);

  3. територіальна (між актами держави і окремих адм.-терит. одиниць);

  4. міжнародно-правова (між актами внутрішньодержавного законодавства і міжнародно-правовими актами).

  5. міжгалузеві та внутрішньогалузеві. Питання вирішення саме таких колізій є чи не найбільш актуальними для кримінального права. Це колізії між окремими складовими самого кримінального закону, а саме:

    • між статтями Загальної і Особливої частини КК;

    • між назвами розділів і їх змістом, між назвами статей і їх диспозиціями;

    • між окремими положеннями Особливої частини КК.

Ідеальна сукупність передбачає, що два чи більше злочинів вчиняються одним і тим же діянням. Причому одне діяння вчиняється в один і той же час, в одному і тому ж місці.

Класичним прикладом ідеальної сукупності є здійснення підпалу будинку для того,щоб спричинити смерть людини, яка там знаходиться. У такому разі одним діянням виконується два злочини – умисне знищення або пошкодження майна та умисне вбивство.

При идеальной совокупности совершается не одно, а два или более преступлений, каждое из которых подпадает под признаки отдельной статьи УК. При конкуренции норм совершается одно преступление, охватываемое признаками разных статей УК.

При конкуренци норм подлежит применению лишь одна норма, наиболее полно отражающая специфику, особенности содеянного. При идеальной совокупности при квалификации обязательно применяются две или даже более статей УК, в зависимости от того, сколько преступлений усматривается в деянии виновного.