Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
П р и м і т к а. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Безпосередній об’єкт цього злочину – відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду договорів і зобов’язань, внаслідок яких власник мав би отримати дохід (прибуток), - відносини з формування фондів власності.
Предмет злочину – чуже майно, що незаконно використовується всупереч інтересам власника, а також грошові суми (кошти), які мали б надійти в розпорядження власника на підставі тих або інших операцій, договорів, правових приписів тощо, - не одержаний прибуток (упущена вигода).
Об’єктивна сторона цього злочину характеризується відсутністю ознак шахрайства (ст.190 КК). Тут особа, яка вдається до обману або зловживання довірою, не заволодіває чужим майном, не обертає його на свою або інших осіб користь, не отримує права на таке майно. Власник не позбавляється реально належного йому майна, воно не вибуває з його фондів.
Заподіяння майнової шкоди може виявлятися в таких формах:
незаконному використанні чужого майна (незаконне користування);
ухиленні від сплати обов’язкових платежів;
обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов’язань мають надійти на користь власника.
Незаконне використання чужого майна являє собою протиправне безоплатне використання чужого майна всупереч інтересам власника для отримання майнових вигод. Майно, що належить власнику, незаконно використовується винним для виконання різного роду робіт в інтересах окремих громадян або організацій, від яких він отримує винагороду (наживу) і таким чином протиправно збагачується (тобто “ліві роботи”).
Ухилення від сплати обов’язкових платежів полягає в тому, що суб’єкт шляхом обману не передає державі, організації або громадянину своє особисте майно – обов’язкові платежі, які він зобов’язаний був передати власнику.
Обертання на власну користь платежів, які мали б надійти власнику від окремих громадян або організацій, характеризується тим, що обов’язкові платежі, які мали б надійти у володіння власника майна за надані ним майнові послуги організаціям або громадянам, винний обертає на свою користь.
Способами заподіяння майнової шкоди, як і при шахрайстві, є обман або зловживання довірою. Однак у злочині, що розглядається, обман на відміну від шахрайства виступає не як спосіб заволодіння чужим майном або правом на нього, а як спосіб ухилення від сплати обов’язкових платежів або обертання в особисту користь платежів, які мали б надійти власнику від окремих громадян або організацій за надані їм послуги майнового або немайнового характеру, але ще не надійшли до фондів власності. Зловживання довірою виступає, як правило, у вигляді способу незаконного використання чужого майна. Якщо обман при заподіянні майнової шкоди був пов’язаний з використанням підроблених документів або їх підробкою, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за статтями 192 і 358 КК.
У злочині, що розглядається, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є суспільно небезпечний наслідок, який, як і при шахрайстві, виявляється в майновій шкоді. Але при шахрайстві майнова шкода полягає в позбавлені власника (потерпілого) належного йому майна внаслідок протиправного заволодіння ним і обертання його винним на свою або інших осіб користь. При заподіянні ж майнової шкоди, залежно від форми вчинення цього злочину, в одних випадках (при незаконному користуванні чужим майном) вона полягає у вартості використаного або спожитого майна (газ, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, інші майнові витрати), або в розмірі платежів, що мали б надійти, але не надійшли внаслідок обману або зловживання довірою до фондів власника. Майнова шкода відповідно до ч.1 ст.192 КК має бути значною, тобто у п’ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум прибутків громадян (див. примітку до ст.192 КК).
Від майнової шкоди як наслідку складу, що розглядається, слід відрізняти незаконну наживу (збагачення), отриману винним. Нажива може бути однаковою, більшою або меншою порівняно до заподіяної шкоди і не впливає на кваліфікацію вчиненого.
Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслідків – заподіяння значної майнової шкоди.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що поєднаний з корисливими мотивом і метою.
Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка не є службовою. Такі самі дії службової особи слід кваліфікувати за ст.364 КК України.
- Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- Кваліфікація при конкуренції норм.
- Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- Елементи та ознаки складу злочину.
- Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- Система та види вбивств.
- Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- Необережне вбивство та суміжні злочини.
- Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- Поняття службової особи.
- Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- Поняття та система злочинів проти власності.
- Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- Стаття 294. Масові заворушення
- Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- Погроза знищення майна.
- Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами