Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість

1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Об’єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов’язків, які на неї покладені, що виражається: а) у їх невиконанні або б) у неналежному виконанні; в) у спричиненні істотної шкоди (ч.1 ст.367 КК) або тяжких наслідків (ч.2 ст.367 КК); г) і знаходиться в причинному зв’язку із зазначеними наслідками.

Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов’язків характеризує перш за все об’єктивну сторону вчиненого і виявляється у тому, що за наявності у особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє – не виконує службові обов’язки, або хоча і діє, але виконує ці обов’язки неналежним чином: не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до вконання службових обов’язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання нею покладених на неї службових обов’язків.

Для кваліфікації діяння за ст.367 КК України необхідно встановити, що воно вчинене службовою особою при виконанні владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків. Інакше кажучи, дія чи бездіяльність службової особи повинні бути обумовлені її службовим становищем.

Суб’єктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків. Можлива і змішана форма вини – умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння.

38. Содержание

    • Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
    • Поняття кримінально-правової кваліфікації.
    • Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
    • Кваліфікація при конкуренції норм.
    • Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
    • Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
    • Елементи та ознаки складу злочину.
    • Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
    • Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
    • Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
    • Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
    • Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
    • Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
    • Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
    • Система та види вбивств.
    • Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
    • Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
    • Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
    • Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
    • Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
    • Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
    • Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
    • Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
    • Необережне вбивство та суміжні злочини.
    • Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
    • Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
    • Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
    • Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
    • Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
    • Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
    • Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
    • Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
    • Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
    • Поняття службової особи.
    • Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
    • Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
    • Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
    • Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
    • Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
    • Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
    • Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
    • Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
    • Поняття та система злочинів проти власності.
    • Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
    • Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
    • Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
    • Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
    • Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
    • Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
    • Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
    • Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
    • Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
    • Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
    • Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
    • Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
    • Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
    • Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
    • Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
    • Стаття 294. Масові заворушення
    • Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
    • Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
    • Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
    • Погроза знищення майна.
    • Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
    • Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
    • Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
    • Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
    • Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
    • Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
    • Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
    • Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
    • Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
    • Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами