Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Відповідальність за ст.118 або ст.124 КК за вбивство чи заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці, яка склалася. - п.24 постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.03 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”.
За заподіяння (умисно або через необережність) середньої тяжкості чи легкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірною поведінкою потерпілого, або в разі перевищення меж необхідної оборони чи перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, кримінальної відповідальності чинним КК не встановлено. - п.25 постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.03 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”.
П.2 постанови Пленуму ВСУ №1 від 26.04.02 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”:
Згідно з ч.1 ст.36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з’ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.
При розгляді справ даної категорії суди повинні з’ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає. – п.5 постанови Пленуму ВСУ №1 від 26.04.02 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”.
Треба відмежовувати злочин, що розглядається, від вбивства в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, для якого є характерним вісутність мети захисту або затримання злочинця. Слід також мати на увазі, що для ст.118 КК України стан душевного хвилювання не є обов’язковою ознакою. Вбивство, хоча й вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, але яке є результатом перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця, слід кваліфікувати за ст.118 КК.
- Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- Кваліфікація при конкуренції норм.
- Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- Елементи та ознаки складу злочину.
- Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- Система та види вбивств.
- Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- Необережне вбивство та суміжні злочини.
- Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- Поняття службової особи.
- Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- Поняття та система злочинів проти власності.
- Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- Стаття 294. Масові заворушення
- Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- Погроза знищення майна.
- Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами