Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
Ч.1 ст.115 КК України передбачає відповідальність за вбивство без обтяжуючих та без пом’якшуючих обставин (так зване просте умисне вбивство). Ця норма застосовується у випадках, коли умисне вбивство не містить ознак, передбачених ч.2 ст.115 КК та ст.ст. 116-118 КК. Необхідно ретельно дослідити усі обставини умисного вбивства з тим, щоб жодна обтяжуюча або пом’якшуюча його ознака не залишалася нез’ясованою. І лише в разі відсутності таких ознак можлива кваліфікація за ч.1 ст.115 КК. Наявність у вчиненому умисному вбивстві обтяжуючих або пом’якшуючих обставин, не передбачених в зазначених статтях, не виключає застосування ч.1 ст.115 КК і може враховуватися при визначенні конкретної міри покарання.
Цією статтею звичайно охоплюються вбивства в бійці без ознак хуліганства, з помсти на грунті особистих стосунків, із почуття жалю до потерпілого та деякі інші.
Умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч.2 ст.115 КК, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч.1 ст.115 КК - п.20 постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.03 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”.
Эвтаназия (от греч. eu – хорошо и thanatos – смерть) – удовлетворение просьбы больного об ускорении его смерти действиями или средствами, в том числе прекращением искусственных мер по поддержанию жизни.
Слово евтаназія – грецького походження й у перекладі означає “легка смерть” або “блаженна смерть”. Термін евтаназія запропонований ще в XVI столітті англійським філософом Ф. Беконом.
Науковці розрізняють пасивну та активну евтаназію.
Пасивна евтаназія полягає в припиненні надання, як правило, опосередковано спрямованої на продовження життя з різних причин медичної допомоги, що прискорює настання природної (біологічної) смерті.
Вважаю, що до пасивної евтаназії в Україні можна віднести випадки, які полягають у відсутності грошових коштів на лікування, придбання дорогих ліків (наприклад, для онкохворих – хворих на лейкімію, осіб, які потребують пересадки кісткового мозку, хворих на СНІД тощо), непроведення певних видів операцій в Україні в зв’язку з відсутністю у державі або хворої особи чи її рідних коштів, певної медичної апаратури або кваліфікованих спеціалістів у окремих галузях медицини, що призводить у подальшому до погіршення стану здоров’я хворих, а в деяких випадках – й до летальних наслідків.
Під активною евтаназією розуміють введення хворому будь-яких лікарських або інших засобів та препаратів, а також інші дії, які спричиняють швидку і безболісну смерть.
Активна евтаназія може виражатися у таких формах, як: “вбивство із милосердя” – коли лікар при усвідомленні страждань безнадійно хворої людини вводить їй дозу (надмірну дозу) знеболюючого або іншого препарату, в результаті чого настає смерть хворого; “самовбивство, якому допомогає лікар” – коли лікар допомогає безнадійно хворій людині покінчити з життям.
Проблема евтаназії у світовій практиці не отримала однозначного підходу. Зокрема, Бельгія, Голландія, Північна територія Австралії та окремі штати США вже законодавчо визначилися щодо цієї проблеми, надавши право на евтаназію. Російська Федерація відмовилася від евтаназії.
На сьогодні в Україні відповідно до ст.52 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 медичним працівникам забороняється здійснення евтаназії. Медичні працівники зобов’язані завжди надавати медичну допомогу в повному обсязі хворому, який знаходиться в будь-якому, зокрема критичному для життя, стані.
Згідно з вимогами чинного кримінального законодавства застосування евтаназії в Україні розглядається як вбивство (ч.1 ст.115 КК України) або як кваліфіковане вбивство - у разі позбвлення життя двох чи більше осіб. (п.1 ч.2 ст.115 КК України).
- Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- Кваліфікація при конкуренції норм.
- Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- Елементи та ознаки складу злочину.
- Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- Система та види вбивств.
- Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- Необережне вбивство та суміжні злочини.
- Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- Поняття службової особи.
- Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- Поняття та система злочинів проти власності.
- Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- Стаття 294. Масові заворушення
- Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- Погроза знищення майна.
- Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами