Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.

Стаття 194-1. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики

1. Умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності об’єктів електроенергетики (при їх руйнуванні) і використання цих об’єктів (при пошкодженні таких об’єктів). Додатковим об’єктом є безпечне функціонування цих об’єктів і безпека життя людей.

Предмет злочину – об’єкти електроенергетики.

Згідно із Законом України “Про електроенергетику” від 16.10.97 (ст.1) об’єкт електроенергетики – це електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об’єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа.

Об’єктивна сторона злочину характеризується пошкодженням або руйнуванням об’єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинили небезпеку для життя людей.

Своєрідним наслідком вказаних дій є те, що вони призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики, або спричинили небезпеку для життя людей.

Порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики – це зупинка чи призупинка або ж зрив графіку діяльності вказаних об’єктів, перерва, незалежно від кількості часу, постачання електроенергії споживачам, порушення режиму виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії і таке інше. Причому розмір спричинення шкоди для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має значення. Головне, щоб унаслідок руйнування або пошкодження об’єктів була порушена їх нормальна робота чи склалася реальна загроза такого порушення.

Спричинення небезпеки для життя людей – це створення внаслідок руйнування чи пошкодження об’єктів реальної загрози причинення смерті хоча б одній людині. Між діями, що утворюють об’єктивну сторону, і суспільно небезпечними наслідками необхідно встановити наявність причинного зв’язку.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини – умисел прямий чи непрямий. Але по відношенню до наслідків, передбачених ч.1 ст.194¹ КК, - люба форма вини.

Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

У випадках, коли вчинене суспільно небезпечне діяння підпадає одночасно під ознаки ст.194¹ КК та ст.194 КК, застосовуватися повинна ст.194¹ КК як спеціальна норма.