logo search
Методичка 2-К термін навчання 4р

Питання для підготовки до екзамену

  1. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

  2. Антропологічний та гуманістичний характер філософії епохи Відродження.

  3. Атомістичний матеріалізм Левкіппа-Демокріта.

  4. Буття людини як світоглядна проблема.

  5. Взаємозвʼязок права і справедливості.

  6. Відношення людини до світу як фундаментальна проблема філософії.

  7. Вчення Платона про державу і право.

  8. Генеза предмету філософії в історичному розвитку.

  9. Діалектика демократії, влади і свободи.

  10. Діалектика і метафізика як основні філософські методи.

  11. Діалектика та її історичні типи.

  12. Діалектика як система, її основні принципи, закони і категорії.

  13. Досократівська доба Античної філософії (мілетська школа, Піфагор, Геракліт, елейська школа).

  14. Емпіризм філософії Ф.Бекона. Проблема пошуку нового методу пізнання.

  15. Загальна характеристика основних законів діалектики.

  16. Загальна характеристика основних напрямів сучасної західної філософії.

  17. Значення вивчення філософії для працівників правоохоронних органів.

  18. Ідеалізм, його специфіка та види.

  19. Інститут прав людини як феномен філософсько-правового дослідження.

  20. Історичні типи світогляду, їх особливості.

  21. Історичні типи філософії: основні ідеї і принципи.

  22. Лінія Платона та лінія Демокріта в античній філософії.

  23. Людиномірність і поліфонічність предмету філософії.

  24. Матерія як філософська категорія.

  25. Методологічне значення філософії для юридичних наук.

  26. Монізм та дуалізм.

  27. Мораль і право як форми суспільної свідомості, їх співвідношення.

  28. Натурфілософські погляди Дж. Бруно, Г. Галілея.

  29. Необхідність, випадковість, свобода.

  30. Неотомізм – релігійна філософія ХХ ст.

  31. Номіналізм і реалізм в середньовічній філософії.

  32. Основне питання філософії, його зміст і структура.

  33. Основні етапи розвитку філософії середньовіччя: апологетика, патристика і схоластика.

  34. Основні категорії діалектики (загальна характеристика).

  35. Основні форми руху матерії, їх співвідношення.

  36. Особливості класичної доби Античної філософії: софісти, Сократ, Платон, Арістотель.

  37. Особливості ленінізму, сталінізму, неомарксизму як основних шкіл марксистської філософії.

  38. Особливості німецької класичної філософії.

  39. Особливості трактування людини, права і держави у середньовічній філософії.

  40. Особливості філософії давніх греків. Цілісність світогляду і синкретичний характер знань.

  41. Особливості філософської гносеології як теорії пізнання світу.

  42. Пантеїстичний характер натурфілософії Дж. Бруно та М. Кузанського.

  43. Позитивізм, його основні напрями та сцієнтичний характер.

  44. Політика і право як форми суспільної свідомості, їх співвідношення.

  45. Поняття "закон" в філософії та юридичних науках.

  46. Поняття "категоричного морального імперативу" у філософії І. Канта.

  47. Поняття буття в філософії. Основні форми буття, їх співвідношення.

  48. Поняття духовного життя суспільства.

  49. Поняття несвідомого в психоаналізі З. Фрейда.

  50. Поняття свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість.

  51. Поняття суспільного прогресу, його основні критерії.

  52. Право в системі культури.

  53. Право як міра свободи особи.

  54. Право як обʼєкт соціально-філософського аналізу.

  55. Право, свобода, демократія.

  56. Предмет філософії права.

  57. Предметно-практичний характер свідомості людини.

  58. Принцип географічного детермінізму та розподілу влад в філософії.

  59. Проблема відчуження в марксизмі. Шляхи його подолання за Марксом.

  60. Проблема істини в філософії. Її основні характеристики.

  61. Проблема свободи і вибору в екзистенціалізмі.

  62. Проблема сенсу життя людини в філософії.

  63. Простір і час як атрибути існування матерії.

  64. Протилежність діалектики і метафізики, схоластики, догматизму, еклектики.

  65. Раціоналізм та емпіризм як основні напрямки філософії Нового часу.

  66. Раціоналізм та ірраціоналізм у філософії ХХ ст.

  67. Раціоналізм філософії Р. Декарта.

  68. Роль права в процесі становлення і розвитку цивілізацій.

  69. Світогляд, його структура та функції.

  70. Система абсолютного ідеалізму в філософії Г. Гегеля.

  71. Соціально-правові погляди філософів епохи Просвітництва (Вольтер, Руссо, Дідро, Гельвецій, Гольбах).

  72. Соціально-філософські погляди Арістотеля.

  73. Специфіка міфології як світогляду.

  74. Специфіка моралі як світогляду.

  75. Специфіка науки як світогляду.

  76. Специфіка політичної форми суспільної свідомості.

  77. Специфіка права як форми суспільної свідомості та світогляду.

  78. Специфіка релігії як світогляду.

  79. Специфіка філософії як світогляду.

  80. Специфіка філософського світобачення. Основні функції філософії.

  81. Співвідношення політики, релігії і моралі в філософії Н. Макіавеллі.

  82. Співвідношення предмету філософії та предмету юридичних наук.

  83. Співвідношення філософії і релігії як форм суспільної свідомості.

  84. Співвідношення формаційного та цивілізаційного підходів до розуміння розвитку людського суспільства.

  85. Стихійна діалектика як метод пізнання в філософії Сократа.

  86. Структура світогляду. Світопочуття, світорозуміння та світосприйняття.

  87. Суспільна ідеологія як рівень суспільної свідомості.

  88. Суспільна психологія як рівень суспільної свідомості.

  89. Теорія природного права Дж. Локка.

  90. Теорія суспільного договору Ж.-Ж. Руссо.

  91. Теоцентризм як основний принцип філософії середньовіччя.

  92. Філософія Г. Сковороди.

  93. Філософія Києво-Могилянської академії (ХVІ-ХVIIIст.).

  94. Філософія марксизму: діалектичний та історичний матеріалізм.

  95. Філософія українського романтизму (М.В. Гоголь).

  96. Філософія Ф. Аквінського.

  97. Філософія як наука і світогляд.

  98. Філософія як раціональний спосіб пізнання людиною світу.

  99. Філософія як теоретична основа світогляду.

  100. Філософська герменевтика. Проблема розуміння законів в сучасній юриспруденції.

  101. Філософське поняття культури. Культура як світ людини.

  102. Філософсько-світоглядні погляди представників українського національного руху (Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Грушевський).

  103. Філософсько-соціологічні погляди представників українського демократичного руху (І. Франко, Л. Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський).

  104. Цивілізація як конкретно-історичне буття культури.