Основні терміни дисципліни

Авангардизм– рух у художній культурі ХХ ст., що пориває з існуючими нормами і традиціями; тісно звʼязаний із модернізмом.

Агіографія– вид церковної літератури, життєписи святих

Антропогенез– біологічна еволюція людини.

Антропоцентризм– погляди, відповідно до яких людина – центр і вища мета світобудови.

Апокрифи– твори християнської літератури, які не входять до біблійного канону.

Бароко– стиль у європейському мистецтві у XVI-XVIII ст., характерна пишність, парадність, яскравість кольорів, контрастність; в архітектурі – розмах, використання складних криволінійних форм, створення ансамблів; у живопису – парадні портрети, у музиці – поява опери.

Братства– національно-релігійні і просвітительські громадські організації при православних церквах; організовували школи, друкарні.

Вертеп– український народний ляльковий театр.

Глаголиця– давньословʼянська абетка, спеціально розроблена Кирилом для словʼянських мов.

Еклектика– механічне зʼєднання різнорідних поглядів, теорій, стилів, художніх елементів.

Замок– укріплене житло феодала, спочатку вежа (донжон) оточувалася стінами, ровом, пізніше стали зводити складні комплекси будівель.

Звіриний стиль– стиль у декоративному мистецтві ранньої залізної доби, зображення тварин або частин їхнього тіла для прикраси зброї, предметів побуту тощо.

Імпресіонізм– від французького "враження", напрямок в мистецтві останньої третини XIX – початку XX ст., склався у живопису, стверджував красу повсякдення, розробив особливу систему зображення світла та кольору.

Капела– каплиця, невелика окрема споруда або помешкання в храмі, звідси друге значення – хор співаків.

Кирилиця– давньословʼянська абетка, що виникла на основі грецького алфавіту з додаванням декількох літер для неіснуючих у грецькій мові звуків.

Кроманьйонець– викопна людина сучасного фізичного типу, Homo sapiens, місце перших знахідок – грот Кро-Маньйон у Франції.

Літопис– історичний твір, що описує події за роками.

Модернізм– узагальнена назва нових напрямків у мистецтві і літературі, що виникли наприкінці Х1Х – початку ХХ ст. (кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм і т.д.).

Парсуна(перекручування слова "персона") – твір портретного живопису, що ще зберігало прийоми іконопису.

Реалізм– напрямок у художній культурі, правдиве, обʼєктивне відображення дійсності, особлива його форма – критичний реалізм.

Соціалістичний реалізм– художній метод, який у СРСР був оголошений єдиним і обовʼязковим для радянської літератури.

Українізація– радянська політика, спрямована на створення української освіти, формування кадрів української інтелігенції, розвиток українського мистецтва, підтримку культури національних меншин.

Фреска– одна з технік стінних розписів, живопис по мокрій штукатурці фарбами, розведеними на воді.