Методичка 2-К термін навчання 4р

Питання для підготовки до заліку

Історія вчень про державу та право як наука та навчальна дисципліна.
Предмет, методологія та періодизація курсу.
Політико-правове вчення як виразник соціальних інтересів. Причини різноманіття політичних та правових вчень.
Значення вивчення предмету історії вчень про державу та право для формування правової свідомості юриста вищої кваліфікації.
Місце науки історії вчень про державу та право в системі юридичних наук та взаємозвʼязок з теорією держави і права та історією держави і права.
Загальна характеристика уявлень про державу і право періоду 1V-Ш тис. до н. ери на прикладі країн Давнього Сходу.
Характеристика основних положень буддизму.
Ідеї брахманізму про становий поділ суспільства та соціальне положення окремих станів.
Вчення Конфуція про ідеальну державу та методи здійснення державної влади.
Характеристика Платоном додержавного суспільства та механізму виникнення держави.
Платон про справедливий державний устрій та класифікацію форм держави в діалозі "Держава".
Вчення Платона про право та державну організацію суспільства в діалозі "Закони".
Уявлення Аристотеля про ідеальну державу.
Загальна користь як підстава класифікації Аристотелем форм держави. Роль особи у державному устрої, держава як мета і умова людського життя.
Вчення Цицерона про державу та право.
Загальна характеристика державно-правових вчень Середніх віків.
Роль католицької церкви в системі соціального управління.
Фома Аквінський про сутність державної влади та види закону.
М. Падуанський – виразник ідей середньовічного бюргерства, критик ідеології католицизму.
М. Падуанський про виникнення держави та принцип організації вищої державної влади в умовах монархічної форми правління.
Загальна характеристика правової ідеології в Російській державі періоду ХV-ХVП ст.
Соціальне значення та характеристика основних положень концепції "Москва – третій Рим".
Правові погляди Філофея на державну владу та устрій держави.
Вчення І. Пересвєтова про царську владу та феодальну законність.
Умови формування та основні ідеї юридичного світогляду у Західній Європі періоду кризи абсолютизму, становлення капіталістичних відносин.
Загальна характеристика ідей епохи Відродження та Реформації, їх звʼязок з правовою ідеологією.
Вчення Макіавеллі про державу та право, його ставлення до форми правління та форми державного устрою.
Макіавеллі про умови та засоби забезпечення міцної централізованої влади.
Правові ідеї Т. Мора.
Ідеї утопічного соціалізму в творчості Т. Кампанелли.
Вчення про державу та право в Нідерландах періоду антифеодальної революції: Г. Гроцій, Б. Спіноза.
Політичні і правові вчення в Англії в ХVП ст. Г. Гоббс – теоретик природного права і моделі громадянського суспільства.
Дж. Локк – один із засновників лібералізму.
Ш. Монтескʼє про фактори, що визначають характер законів та форми держави.
Характеристика концепції розподілу влади у творчості Ш. Монтескʼє.
Ж.-Ж. Руссо про походження держави, сутність та форми права.
Прогресивність правової ідеології конституціоналістів періоду Великої французької революції.
Політико-правові погляди жирондистів та якобінців періоду Великої французької революції.
Буржуазно-демократичні погляди федералістів у США кінця ХVШ ст. Правові ідеї О. Гамельтона та їх практичне втілення.
Ідеї суспільного договору, природних прав людини, народного суверенітету в правовій ідеології Т. Джефферсона.
Загальна характеристика вчень про державу та право в Німеччині в другій половині ХVШ – перших десятиліть ХIХ ст.
Кант – засновник юридичного позитивізму. Сутність "категоричного імперативу" Канта.
Кант про сутність та форми держави.
Гегель про розподіл влад та форму державного правління.
Загальні риси західноєвропейських політико-юридичних вчень в першій половині Х1Х ст. Англійський лібералізм І. Бентам.
Французький лібералізм: Б. Констан, А. де Токвіль.
Соціалістичні вчення: Ш. Фурʼє, А. Сен-Симон, Р. Оуен.
Філософський та юридичний позитивізм: О. Конт, Дж. Остін.
Основні напрямки європейських вчень про деражву та право в другій половині ХIХ ст.
Ліберальні вчення про державу та право: Р. Іерінг, Г. Єллінек, Г. Спенсер.
Історичні та теоретичні передумови виникнення марксизму. Марксистське вчення про державу та право.
Політико-правова думка періоду пізнього феодалізму в Україні: Г. Сковорода, М. Костомаров та ін.
Політико-правові погляди українських демократів періоду розвитку капіталізму (М. Драгоманов, І. Франко).
Націократична (етнічна) модель державності: М. Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов.
Державно-правові погляди видатних політичних діячів і вчених першої половини ХХ ст.: М. Грушевський, В. Вінніченко, М. Туган-Барановський.
Радянське праворозуміння.
Розвиток юридичної науки в незалежній Україні: досягнення, доктрини, проблеми.
Сутність політичної реформи в Україні.
Загальна характеристика особливих рис вчень про державу та право в ХХ та на початку ХХI століття.
Теорія солідарності Л. Дюгі.
Концепція соціальної держави і політики загального добробуту.
Психологічна теорія Л. Петражицького.
Теорія політичних, партійних еліт, бюрократії та технократії.
Соціологічна юриспруденція.
Теорія відродженого природного права.
Сутність та актуальність ідей концепції правової держави та громадянського суспільства.
Юридичний позитивізм. Нормативістська теорія права Г. Кельзена.
Аксіологічна концепція права.

Содержание