logo
Методичка 2-К термін навчання 4р

Адміністративне право україни (ч.2) основні терміни дисципліни

Адміністративне судочинство– 1) форма адміністративної юстиції (правосуддя у сфері адміністративно-правових відносин); 2) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення публічно-правового спору, у якому однією зі сторін є субʼєкт владних повноважень; 3) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Адміністративний примус– це владне, здійснюване в односторонньому порядку та передбачених правовими нормами випадках застосування до субʼєктів правовідносин, по-перше, заходів попередження, по-друге, заходів припинення, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативно-правових установлень.

Адміністративно-правові форми публічного адміністрування– це юридично оформлені (зовнішньо виражені) дії публічної адміністрації щодо виконання адміністративних зобовʼязань (акти, договори, реєстрації, ухвали, протоколи, постанови тощо).

Законність– це адміністративно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується верховенство права і закону, виконання нормативних установлень в суспільстві.

Звернення громадян– викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга– звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, обʼєднань громадян, посадових осіб.