logo search
КВП у запитаннях та відповідях

Порядок переміщення засуджених до позбавлення волі.

Розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі статей 12, 64 ,65 Кримінального кодексу України та статей 11, 18. 19, 86, 87, 92, 93, 101, 138, 140, 147 Кримінально-виконавчого кодексу України за відповідними індивідуальними та персональними нарядами.

За персональними нарядами Департаменту направляються: засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні) , незалежно від наявності в регіоні установ відповідного рівня безпеки; особи, засуджені до довічного позбавлення волі; особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу; особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі.

Запити на персональні наряди щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписуються головою Регіональної комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до управління по контролю за виконанням судових рішень Департаменту.

Без нарядів із СІЗО до установ виконання покарань направляються:

Засуджені до позбавлення волі, які за висновком: начальника медичної частини СІЗО потребують стаціонарного лікування у лікувальних закладах при установах, або лікувальних закладах Міністерства охорони здоров'я України, направляються до зазначених установ.

Згідно зі ст. 93 КВК засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання, в одній виправній чи виховній колонії як правило у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до засудження. В цій нормі закріплений один з важливих принципів виконання і відбування покарання, який сприяє більш ус­пішному виправленню засудженого. В той же час життя зас­відчує, що є випадки, коли переведення засуджених об'єктив­но необхідні.

Переведення засуджених із однієї установи до іншої того ж виду режиму допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій установі.

--- Порядок придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби.

Одним із невід’ємних прав засуджених є право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби. Стаття 108 КВК України регламентує порядок придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби

Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки - віком понад п'ятдесят п'ять років, інваліди першої та другої груп, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітні, а також засуджені, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, - також на гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу.

Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.

Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється КВК України.

Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці, - п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.

Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати.

Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму, що становить шістдесят відсотків мінімального розміру заробітної плати.

Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

--- Особливості відбування покарання засудженими у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

Відповідно до ст. 11 КВК України виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на виправні колонії:

У колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання відбувають покарання такі категорії засуджених:

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:

При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 99 КВК України для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.

Ч.2 ст. 99 КВК України, передбачає, що засуджені: тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць;після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство на території дільниці.)

--- Особливості відбування покарання засудженими у виправних колоніях середнього рівня безпеки

Відповідно до ст. 18 КВК України у виправних колоніях середнього рівня безпеки відбувають покарання такі категорії засуджених:

При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі сорока відсотків мінімального розміру заробітної плати.

--- Структурні дільниці виправних і виховних колоній.