logo
КВП у запитаннях та відповідях

Поняття та види тілесних ушкоджень ( ст. Ст. 121, 122, 125 )

Злочинами проти здоров'я називаються суспільне не­безпечні навмисні чи необережні дії (або бездіяльність), спрямовані на заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи.

Найбільш поширеними злочинами проти здоров'я є ті­лесні ушкодження.

Тілесним ушкодженням називається протизаконне і винне заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, яким по­рушено анатомічну цілість або фізіологічні функції тка­нин чи органів потерпілого, при посяганні на здоров'я.

Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121)

Згідно з законом тяжкими тілесними ушкодженнями визнаються такі з них, які були :

Суб'єктивна сторона діяння характеризується умислом (пря­мим чи непрямим).

Кваліфікуючими ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження є вчинення його:

Відповідальності за тяжке тілесне ушкодження підляга­ють особи, яким до вчинення злочину виповнилося чотир­надцять років (ч. 2 ст. 22 КК України).

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122)

Умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження характе­ризуються такими ознаками:

1) у момент заподіяння вони не небезпечні для життя потерпілого;

2) не мають наслідків, передбачених ст. 121 КК України;

3) спричинюють тривале порушення функцій будь-якого органу;

4) спричинюють інший тривалий розлад здоров'я.

Суб'єктивна сторона характеризується умислом (прямим або непрямим).

Кваліфікуючими ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 122) є вчинення його з метою заля­кування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій.

Відповідальність за тілесні ушкодження середньої тяжкості настає з чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК України).

Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125)

Легкими тілесними ушкоджен­нями визнаються такі, що:

а) не містять ознак тяжкого чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

б) викликають короткочасний розлад здоров'я (ч.2 ст.125)

в) короткочасну втрату працездатності.(ч. 2 ст. 125)

Частина 1 ст. 125 КК передбачає відповідальність за умисні легкі тілесні ушкодження, які не спричинили наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 125 КК, тобто не спричинили ні короткочасного розладу здоров'я, ні короткочасної втра­ти працездатності.

Суб'єктивна сторона характеризується умислом (прямим або непрямим).

Кримінальна відповідальність за умисні легкі тілесні ушкодження настає з шістнадцяти років