Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру

Підставою звільнення із застосуванням примусових заходів ви­ховного характеру є можливість виправлення неповнолітнього без призначення покарання. Можливість такого виправлення повинна випливати з оцінки поведінки неповнолітнього до і після вчинення злочину, його ставлення до навчання, роботи та інших обставин, що свідчать про невелику небезпечність особи неповнолітнього.

Необхідними умовами застосування таких заходів є:

а) вчинення злочину вперше;

б) злочин належить до категорії злочинів неве­ликої тяжкості (ч. 2 ст. 12 КК).

Частина 2 ст.105 містить наступні види примусових за­ходів виховного характеру:

а) застереження;

б) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до по­ведінки неповнолітнього;

в) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

г) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятиріч­ного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодуван­ня заподіяних майнових збитків;

д) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-вихов­ної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Умови перебування в цих установах і порядок їх залишення визначаються законом.

Закон надає право суду, якщо він вва­жає це необхідним, призначити неповнолітньому вихователя.

Частина 3 ст. 97 встановлює, що у разі ухилення неповноліт­нього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових за­ходів виховного характеру, ці заходи скасовуються судом і він при­тягується до кримінальної відповідальності.