logo
КВП у запитаннях та відповідях

Умисне вбивство (ст. 115 кк).

Об’єкт злочину – життя людини.

Головний загальний склад злочину про відповідальність за вбивство містить ч. 1 ст. 115 КК. Ця норма передбачає відповідальність за вбивство, яке характеризується відсут­ністю як обтяжуючих обставин, які перелічені у ч. 2 ст. 115 КК, так і пом'якшуючих обставин, передбачених ст. 116-118 КК України.

Відповідальність за умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК, настає з чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115).

У вказаній частині міститься 13 пунктів, у яких сформульовані обставини, що обтяжують вбивство, ро­блять його кваліфікованим.

Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК).

Таке вбивство характеризується одним (єдиним) уми­слом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто вин­ний має намір і мету вбити двох або більше осіб.

Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК).

За відсутності доказів тому, що винний безсумнівно знав про вагітність потерпілої, його дії не підпадають під ознаки п. 2 ч. 2 ст. 115 КК. У таких випадках застосовується ч. 1 ст. 115 КК України.

Малолітньою визнається дитина віком до 14 років. Жит­тя дитини починається після фізіологічних пологів. Вбив­ство малолітньої дитини теж кваліфікується за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК лише у випадках, коли винний усвідомлював або міг усвідомлювати, що потерпілою є малолітня дитина, тобто такою, що не досягла віку 14 років. Якщо винна осо­ба сумлінно помилялася, тобто не усвідомлювала і за об­ставинами не могла усвідомлювати віку дитини, то відпові­дальність настає за ч. 1 ст. 115 КК.

Умисне вбивство заручника (п. З ч. 2 ст. 115 КК).

Заручником називається особа, яку захопили і утри­мують проти її волі з метою примусити родичів затрима­ного, державну чи іншу установу чи організацію, посадо­ву чи якусь фізичну особу задовольнити вимоги винного за умови звільнення затриманої особи .

Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4ч. 2 ст. 115 КК).

У п. 4 ч. 2 ст. 115 КК йдеться не про жорстокість взагалі, бо вбивство - це завжди акт жорстокості, а про особливу жорстокість, коли жертві були заподіяні особливі муки (безпосередньо перед вбивством чи під час його), особливі страждання, або коли винний застосував тортури, мордування, мучено-діючу отруту чи спричинив потерпілому безліч поранень. Особлива жорстокість може визначитися у нещадності до жертви, глумі над мерцем, заподіянні особливо тяжких страждань присутнім при вбивстві близьким чи рідним потерпілого.

Вбивство вчинене способом, небезпечним для бага­тьох інших осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК) має місце тоді, коли винний здійснював намір на вбивство певної особи і при цьому розумів, що він застосовує такий спосіб, який небез­печний для життя не тільки однієї людини. Такими спосо­бами можуть бути: постріл у натовп або застосування для вбивства вогню (пожежі), води(затоплення), спорудження різних пасток тощо.

Вбивство із корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) - це вбивство з метою отримати майно чи майнові прибутки або права. Це може бути також намір звільнитися від майнових витрат. Це може бути і вбивство за винагороду, чи з метою отримання грошей, права на житло, або з метою звільнити­ся від сплати аліментів на утримання дитини, чи когось ін­шого з утриманців. Особливість корисливого вбивства полягає в тому, що єдиною перешкодою отримати майнову вигоду чи право на неї є потерпілий, і з настанням його смерті ця перешкода усувається. Для застосування п. 6 ч. 2 ст. 115 КК не має значення, вдалося винному одержати майнову чи іншу винагороду чи ні.

Особливість корисливого вбивства полягає в тому, що його мотив виникає до вчинення злочину, а вбивство є лише здійсненням цього наміру з таких спонукань.

Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) характерне тим, що воно вчинюється, як може здатися, без видимих істотних причин, але з явною неповагою до суспільства винний вчинює дії винятково цинічні чи особ­ливо зухвалі. Його поведінка є відвертий виклик громадсько­му порядку й обумовлена бажанням протиставити себе всім, хто його оточує, показати всім свою зневагу до них.

Умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) вчинюється у тих випадках, коли намір винного був викликаний службовою чи громадською діяльністю потерпілого. Наприклад, вбивство громадянина, який намагався припинити пору­шення громадського порядку, чи свідка за те, що він дав правдиві показання і т. ін. Приводом до вбивства у таких випадках є службова чи громадська корислива діяльність потерпілого. Власне кажучи, таке вбивство є помстою за суспільне корисливу діяльність потерпілого.

Умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК).

Вбивство з метою приховати інший злочин припускає вчинення винним до цього іншого злочину або замаху на злочин. Вбивство, з метою полегшити вчинення іншого злочину, це є один із засобів усунути ту особу, яка, на думку винного, може перешкодити здійсненню його наміру, наприклад, вбивство охоронця майна.

Вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильни­цьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК) містить у собі два різних самостійних злочини - вбивство і зґвалтування або насиль­ницьке задоволення статевої пристрасті неприродним спо­собом (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК). Поєднує їх лише те, що один із них (зґвалтування) є кваліфікуючою ознакою другого (вбивство).

Умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст.115 КК України)

Таке вбивство визнається вчиненим за обтяжуючих об­ставин незалежно від мотивів вбивства (помста, ревнощі, кар'єризм тощо) і від того, хто був виконавцем і замовни­ком вбивства.

Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України). Відповідальності за вбивство, вчинене групою осіб, під­лягають усі учасники групи незалежно від того, хто безпо­середньо заподіяв смерть потерпілому.

За п. 13 ч. 2 ст. 115 кваліфікується вбивство, що має ознаки ч. 1 чи ч. 2 ст. 115 КК, яке було вчинене повторно. Пункт 13 ч. 2 ст. 115 КК передбачає відповідальність за повторне вбивство, тобто за вбивство, вчинене вдруге (чи більше).

Повторності не утворює: Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах ("привілейовані" вбивства) - ст. ст. 116, 117, 118.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.