logo search
Tema_09

1.2.1. Особливості компетенції банків як професійних учасників фондового ринку

Банки характеризуються тим, що їх господарська компетенція, на відміну від інших професійних учасників фондового ринку, є більш об’ємною. Зокрема, банки можуть, як уже вказувалося вище:

1) вести власне банківську діяльність (у ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» міститься перелік операцій (приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик тощо), які у сукупності можуть здійснювати лише банки;

2) проводити інвестиційні операції (це здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб);

3) вести діяльність з цінними паперами, яка для інших професійних учасників фондового ринку є виключною (це організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, операції на ринку цінних паперів (включаючи андеррайтинг), довірче управління цінними паперами тощо).

Тому правовідносини, що виникають при веденні банками діяльності з цінними паперами, регулюються двома законодавчими масивами: загальним законодавством про діяльність професійних учасників фондового ринку, включаючи підзаконні акти НКЦПФР, з однієї сторони, а з іншої – спеціальним банківським законодавством, включаючи підзаконні акти НБУ. Враховуючи це, НБУ та НКЦПФР конкретизували вимоги законодавства про цінні папери щодо банків шляхом укладення між собою відповідної угоди (затверджена рішенням ДКЦПФР від 29 січня 1998 р. № 12). Угодою, зокрема, передбачено, що:

- банки керуються виключно нормативними актами НБУ стосовно питань діяльності обслуговування грошового обігу (тобто по операціях, які здійснюються на підставі ліцензій НБУ);

- банки керуються нормативними актами НКЦПФР стосовно питань професійної діяльності на ринку цінних паперів щодо торгівлі цінними паперами, управління цінними паперами, ведення реєстру власників цінних паперів (здійснюється на підставі ліцензій НКЦПРФ);

- банки керуються спільним актами НКЦПФР і НБУ стосовно додаткових вимог щодо випуску цінних паперів комерційними банками, особливостей отримання ними дозволів на депозитарну і розрахунково-клірингову діяльність та обліку операцій з цінними паперами.