2. Функції права.

Право є основним засобом регулювання суспільних відносин. Тому роль права у здійсненні цього завдання називається правовим регулюванням. Під ним розуміють здійснюваний державою за допомогою права владний вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, закріплення і охорони. Цей вплив здійснюється з використанням або врахуванням:

• норм права, що регламентують суспільні відносини;

• джерел, або форм права, що виражають, містять, об'єктивують норми права;

• юридичних фактів, що породжують, змінюють та припиняють права та обов'язки суб'єктів;

• правових відносин, що є способом конкретизації та реалізації передбачених нормами права прав і обов'язків;

• актів тлумачення, що розкривають зміст загальної норми;

• актів реалізації правових норм;

• правосвідомості, що забезпечує єдине розуміння правових норм;

• законності, що забезпечує реальність всього процесу правового регулювання.

Функції права — це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини).Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні.Загальносоціальні функції—це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ.

• До загальносоціальних функцій належать:

• гуманістична, суть якої полягає у створенні та забезпеченні правових механізмів здійснення і захисту прав і свобод людини;

• організаторська — встановлення, зміна і припинення правовідносин між різними суб'єктами суспільного життя;

• управлінська — формування та спрямування суспільних відносин у бажаному для держави і суспільства напрямку;

• інформаційна (комунікативна), суть якої полягає у повідомленні учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення можливості їхнього ознайомлення з цією волею;

• орієнтаційна — вказує на припустимі, соціальноприйнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб та інтересів суб'єктів правових відносин;

• оцінювальна — полягає у кваліфікації, оцінці, з точки зору законності, відповідності правовим вимогам дій суб'єктів суспільного життя;

• ідеологічна (виховна) — полягає у формуванні певних поглядів на форми і методи реалізації та захисту суб'єктами своїх прав та виконання своїх обов'язків;

• пізнавальна (гносеологічна) — полягає у тому, що право виступає показником рівня розвитку суспільства, характеризує головні його параметри.

Спеціальносоціальні, або спеціальноюридичні функції—це напрями власне правового впливу на суспільні відносини.

• Головними серед них є:

• регулятивна, суть якої полягає у регламентуванні суспільних відносин за допомогою правових норм;

вона, у свою чергу, поділяється на:

• статичну, суть якої полягає у закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин в юридичних нормах, забезпечуючи таким чином їхню стабільність і охорону;

• динамічну, яка полягає в заохоченні, стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які є державно- або соціально бажаними чи необхідними і перебувають на стадії становлення, формування.

• охоронна, яка полягає у захисті соціально та державно бажаних суспільних відносин, присіканні порушень та посягань на ці відносини та створенні механізмів відновлення і захисту деформованих суспільних відносин.

Крім названих функцій, виділяють також обмежувальну, відновлюючу, каральну та ін.