23Основні теорії походження держави
Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель називав людину політичною твариною, яка вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утворення сімей. Розвиток цих сімей у результаті розмноження призводить до створення селищ, їх об'єднання утворюють державу.
Отже, держава з'являється як результат сімейних взаємовідносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патріарха) у сім'ї, яка є «батьківською» за характером. Натепер ця теорія не може бути сприйнята, однак її деякі елементи, насамперед роль сім'ї у становленні державності, повинні враховуватися.
Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви — над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності. Звідси випливає твердження про необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві державно-правових інститутів.
У теологічній теорії важко знайти елементи, прийнятні для сучасного світського трактування походження держави, її раціональним зерном можна вважати ідею про укріплення порядку як загального блага в державі. Правда, такий порядок, відповідно до цієї теорії, створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність людини.
Договірна (природно-нравова) теорія (Г. Ґроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія грунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.
В основу теорії природного права покладено тезу про те, що державі передував природний стан людей. Він уявлявся авторам теорії неоднозначним. Гоббс вважав, що в природному стані відбувається «війна всіх проти всіх». Руссо, навпаки, малював райдужну картину свободи і рівності. Проте усі вони розглядали державу як продукт людської діяльності і прагнення людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім одержати їх з його рук (один варіант трактування походження держави), або домовляються про збереження своїх природних прав (інший варіант). У будь-якому разі передбачається забезпечення прав і свобод людини в рамках держави.
Зрозуміло, об'єктивні причини виникнення держави не можна пояснити тільки договором, їх значно більше. Водночас договір відіграє істотну роль у створенні ряду держав, практиці їх державного будівництва. Так, Конституцією США закріплений договір між народами, які перебувають у складі держави, і визначені його цілі: затвердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, організація спільної оборони, сприяння загальному добробуту.
Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава — це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.
Відповідно до його теорії держава, як й усяке живе тіло, Грунтується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політич-
на реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-орга-ни, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію. У результаті складається система органів держави. Й усе це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.
Таке уявлення про державу здається, на перший погляд, наївним і ненауковим, проте й тут є раціональне зерно. Воно виявляється у визнанні зв'язків законів суспільного життя і законів природи, розумінні того, що людина стає істотою суспільною, будучи вже біологічно сформованим індивідом із волею і свідомістю. Іншими словами, людина спочатку є створінням природи, потім -- членом суспільства, а потім -- громадянином держави.
Позитивним можна назвати обґрунтування диференціації (розподіл на класи) та інтеграції суспільного життя (об'єднання людей у державу).
Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга — частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутського — одного племені іншим).
Названі дослідники відкидають внутрішні соціально-економічні причини походження держави. Всі державно-правові інститути, що існують у суспільстві, виводяться ними з голого насильства. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.
Державна влада, на думку Л. Гумпловича, виникає із фізичної сили, із панування племені, яке спочатку фізично переважає над іншим плем'ям, а згодом перетворюється на панування класу.
К. Каутський підкреслював, що лише там, де є насильство, виникає поділ на класи. Цей поділ на класи виникає не внаслідок внутрішнього процесу, а у результаті захоплення однієї общини іншою. У результаті виникає одне об'єднання з двох общин: одна — панує, інша — гнобиться.
Лише теорією насильства не можна пояснити походження держави. Проте ряд ідей, що складають зазначену теорію насильства, заслуговують на увагу. Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (наприклад, Золота Орда). Елементи насильства супроводжують створення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі). Насильство — боротьба між Північчю і рабовласницьким Півднем -відіграло певну роль у створенні США.
Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами. К. Маркс писав, що держава є «орган панування, орган гноблення одного класу іншим». В. Ленін називав державу «машиною для підтримки панування одного класу над іншим». У їх трактуванні держава забезпечує переважні інтереси економічно панівного класу за допомогою спеціальних засобів підкорення і управління.
Позаяк Є. Дюринг, Л. Гумплович в основу виникнення держави поклали чинники внутрішнього або зовнішнього насильства, К.Маркс, Ф.Енгельс, В. Ленін керувалися положенням про те, що держава — не сила, нав'язана ззовні, а результат внутрішнього поступу суспільства.
Ця теорія має чимало позитивних якостей. Економічний чинник, покладений в основу становлення держави, може краще пояснити суспільні явища, ніж інші чинники — психологічні, біологічні, моральні, етнічні, хоча й вони повинні враховуватися. Класовий підхід дає можливості для аналізу виникнення держави, визначення сутності держави. Проте він не є єдиним і пріоритетним усіх часів і народів. Надмірний акцент на ролі класів і класової боротьби у виникненні держави призвів прихильників цієї теорії до ряду міфологічних висновків. Держава проголошувалася тимчасовим явищем, що виникло разом із виникненням класів. Вважалося, що держава відімре разом із відмиранням класів і встановиться суспільство комуністичного самоврядування.
Недооцінювався ідеологічний чинник (свідомість), який, разом із матеріалістичним (буття) відіграє істотну роль.
- 1.Предмет теорії держави і права.
- . Методологія теорії держави і права.
- 2.Функції теорії держави і права.
- 1.1Основні ознаки держави
- Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- 3.3Типологія держав
- 5.Загальне поняття форми держави.
- Форма державного правління.
- Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- 9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 10.. Функції держави
- 11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- 12.Поняття політичної системи суспільства.
- 13. Типологія політичних систем
- 14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- Механізм Української держави
- 18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- 19.Методологія теорії держави і права.
- 20.Функції теорії держави і права.
- Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- 21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- 22Причини виникнення держави.
- Загальні закономірності виникнення держави
- 23Основні теорії походження держави
- 24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- 25 Співвідношення держави і особистості
- 2.1 Рабовласницька держава
- 2.2 Феодальна держава
- 2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- 2.4 Соціалістична держава
- 31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- 33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- 34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- 35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- 37.Загальне поняття форми держави.
- 38Форма державного правління.
- 39Основні види державного устрою.
- 40.Державний режим.
- 42 Подолання політичного відчуження
- 43 Громадянське суспільство і держава
- 44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- Примітки[ред. • ред. Код]
- 45Поняття і ознаки демократії
- § 2. Функції і принципи демократії
- § 3. Форми та інститути демократії
- Демократія і самоврядування
- 46 Основні теорії демократії.
- 51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- 53 Співвідношення права і політики
- 54 Сутність права
- § 9. Функції права
- Цінність права
- 55§ 8. Принципи права
- 2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- 58.Соціальні норми та їхні види.
- 4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- Корпоративні норми і норми права
- 60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- 62Структура норми права і норми-розпорядження
- 63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- 65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- 66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- 67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- 68Принципи і функції правотворчості
- 69Стадії правотворчого процесу
- 71Види і форми правотворчості держави
- 72. Види правотворчості громадянського суспільства
- 74Правовий акт
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- § 3. Види нормативно-правових актів
- 75. Поняття і ознаки закону
- § 5. Законодавчий процес
- 76Види законів
- 77Дія нормативно-правового акта в часі
- Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- 79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- 81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- 82Міжнародний договір
- 85Поняття і структура правової системи
- 86Публічне і приватне право
- 87Галузь права
- 88Інститут і підгалузь права
- 90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- 91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- 92Поняття та ознаки правовідносин
- § 2. Склад (структура) правовідносин
- 93Передумови виникнення правовідносини
- 94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- 95. Суб'єкти правовідносин
- § Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- § 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- 96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- 97Об'єкти правовідносин
- 98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- 99Презумпції
- 100Об'єктивне юридичне право
- 1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- 2. Функції права.
- 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- 102 Поняття правового статусу людини
- 2. Правове становище людини та громадянина
- 105Правовий статус народу
- § 3. Правовий статус держави
- 106Поняття і основні форми реалізації норм права
- 107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- 108Види актів застосування норм права
- Поняття і ознаки правозастосування
- 109Основні стадії застосування норм права
- 110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- 111Поняття тлумачення норм права
- 112Способи (методи) тлумачення норм права
- 113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- 114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- 116Акт тлумачення норм права
- 117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 119Поняття і ознаки правопорушення
- 120Склад правопорушення
- 121Види правопорушень. Правопорушність
- 122Зловживання правом
- 125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- 126Принципи і функції юридичної відповідальності
- 127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- 128. Поняття законності
- § 2. Принципи законності
- § 3. Вимоги законності
- § 4. Гарантії законності
- 129Поняття правопорядку
- Функції та принципи правопорядку
- § 7. Державна дисципліна
- 131Поняття і структура правосвідомості
- 132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- 135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- 136Правова культура суспільства
- Правова культура особи
- . Професійна правова культура
- 137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- 138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- 139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- 140Види, способи і типи правового регулювання
- 141Механізм правового регулювання
- Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- 142Стадії механізму правового регулювання
- Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- 146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- § 3. Класифікація правових систем світу
- 147. Поняття романо-германського типу правової системи
- § 2. Формування романо-германського типу правової системи
- 148Поняття англо-американського типу правової системи
- § 2. Загальне право Англії
- § 3. Право справедливості
- 149Поняття змішаного типу правової системи
- 150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи