§ 4. Гарантії законності
Гарантії законності — це умови суспільного життя і заходи, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
Гарантії законності можна поділити на:
— загольносоціольні;
— спеціально-соціальні — юридичні та організаційні. Загальносоціальні гарантії законності:
1) економічні — ступінь економічного розвитку суспільства, ритмічності роботи господарського механізму країни, росту продуктивності праці і обсягу виробництва; різноманіття і рівність усіх форм власності, рівність економічних можливостей суб'єктів суспільних відносин. Наявність економічної незалежності суб'єктів права створює об'єктивні умови для їх зацікавленості в законності;
2) політичні — ступінь демократизму конституційного ладу, тобто наявності розвинутої системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення; політичного плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначатися, об'єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади.
3) ідеологічні — ступінь розвитку правосвідомості, комплексу моральних і правових уявлень про необхідність законослухняної поведінки, недопустимості вчинення аморальних проступків, які одночасно є протиправними; ідеологічний плюралізм, не нав'язування державою ідеології, а турбота про правове кавчання, виховання, правову культуру. Істотне значення має широка поінформованість населення, сюбода преси, думок, що дозюляс вести публічну боротьбу з правопорушеннями в будь-якій сфері державного і суспільного життя,
Економічні, політичні, ідеологічні гарантії законності — це реальна матеріальна основа для нормального функціонування громадянського суспільства,
Спеціально-соціальні гарантії законності можна поділити на дві груп:
юридичні — передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх додержання і виконання;
організаційні — заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності, боротьбу з пра-
>>>452>>>
вопорушеннями, захист прав громадян. До них належать кадрова робота, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних підрозділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, боротьби з корупцією тощо.
Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності законодавчих, виконавчих, правоохоронних і судових органів влади, спрямованої на запобігання правопорушенням та їх припинення.
Діяльність законодавчих органів спрямована на видання якісних нормативно-правових актів, якими встановлюється юридична відповідальність за вчинення протиправних дій.
Завдяки діяльності конституційного суду забезпечується неухильне додержання конституції держави. Розглядаючи справи про конституційність нормативно-правових актів представницьких органів влади, правозастосовну практику за скаргами громадян та ін., конституційний суд створює додаткові і дійові гарантії 'їх досконалості. Це сприяє формуванню гармонічної єдиної системи законодавства.
Виконавчі органи сприяють зміцненню законності своєю діяльністю, спрямованою на втілення в життя правових норм основного і поточних законів держави, охорону і захист прав і свобод громадян, їх обов'язок полягає в прийнятті нормативно-правових актів, щоб виконувати і розвивати закони. Суттєве значення має розвите почуття морально-правової відповідальності посадових осіб і державних службовців за повне і ефективне виконання обов'язків у рамках закону.
Судові і правоохоронні органи держави (прокуратура, арбітражний суд, міліція) виконують безпосередню роботу з профілактики і припинення правопорушень. Від них залежать процесуальне забезпечення норм матеріального права, реальне життя формально закріплених прав і свобод громадян. Прокуратура здійснює найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Діяльність судів виражається у формі цивільного, кримінального, адміністративного судочинства. Будь-які рішення і дії державних органів, установ, посадових осіб, приватних підприємців, що порушують права і свободи, можуть бути оскаржені в суді. Якісна та ефективна робота загальних і арбітражних судів — одна із важливих гарантій стабільності і реальності законності.
>>>453>>>
Значна роль у зміцненні законності і правопорядку в державі належить органам внутрішніх справ, їх діяльність здійснюється в ім'я торжества законності, спрямована на охорону суспільства від злочинних посягань, забезпечує порядок у громадських місцях та ін. Законність є основою діяльності цих органів: вони повинні діяти в цілях, установлених правом, на основі права і у правових формах.
Державні інспекції (адміністрації) і контрольно-ревізійний апарат здійснюють роботу з запобігання поркшення законності, їх виявлення і припинення у різних сферах державного і суспільного життя.
Юридичні гарантії законності за найближчими цілями такі:
1) превентивні (запобіжні) — полягають в запобіганні правопорушенням: відвернення порушень адміністрацією трудових прав громадян, недопущення незаконного звільнення;
2) припиняючі (такі, що кладуть край) — спрямовані на припинення виявлених правопорушень: затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;
3) відновлюючі — виражаються в усуненні або відшкодуванні негативних наслідків правопорушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна із чужого незаконного володіння;
4) каральні, або штрафні, — спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників: покарання особи, винної у вчиненні правопорушення.
Юридичні гарантії законності за суб'єктами застосування можуть бути такими:
- парламентські;
- президентські; — судові;
- прокурорські;
- адміністративні (управлінські); ,
- контрольні;
- муніципальні (місцеві).
- 1.Предмет теорії держави і права.
- . Методологія теорії держави і права.
- 2.Функції теорії держави і права.
- 1.1Основні ознаки держави
- Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- 3.3Типологія держав
- 5.Загальне поняття форми держави.
- Форма державного правління.
- Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- 9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 10.. Функції держави
- 11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- 12.Поняття політичної системи суспільства.
- 13. Типологія політичних систем
- 14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- Механізм Української держави
- 18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- 19.Методологія теорії держави і права.
- 20.Функції теорії держави і права.
- Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- 21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- 22Причини виникнення держави.
- Загальні закономірності виникнення держави
- 23Основні теорії походження держави
- 24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- 25 Співвідношення держави і особистості
- 2.1 Рабовласницька держава
- 2.2 Феодальна держава
- 2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- 2.4 Соціалістична держава
- 31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- 33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- 34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- 35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- 37.Загальне поняття форми держави.
- 38Форма державного правління.
- 39Основні види державного устрою.
- 40.Державний режим.
- 42 Подолання політичного відчуження
- 43 Громадянське суспільство і держава
- 44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- Примітки[ред. • ред. Код]
- 45Поняття і ознаки демократії
- § 2. Функції і принципи демократії
- § 3. Форми та інститути демократії
- Демократія і самоврядування
- 46 Основні теорії демократії.
- 51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- 53 Співвідношення права і політики
- 54 Сутність права
- § 9. Функції права
- Цінність права
- 55§ 8. Принципи права
- 2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- 58.Соціальні норми та їхні види.
- 4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- Корпоративні норми і норми права
- 60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- 62Структура норми права і норми-розпорядження
- 63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- 65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- 66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- 67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- 68Принципи і функції правотворчості
- 69Стадії правотворчого процесу
- 71Види і форми правотворчості держави
- 72. Види правотворчості громадянського суспільства
- 74Правовий акт
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- § 3. Види нормативно-правових актів
- 75. Поняття і ознаки закону
- § 5. Законодавчий процес
- 76Види законів
- 77Дія нормативно-правового акта в часі
- Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- 79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- 81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- 82Міжнародний договір
- 85Поняття і структура правової системи
- 86Публічне і приватне право
- 87Галузь права
- 88Інститут і підгалузь права
- 90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- 91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- 92Поняття та ознаки правовідносин
- § 2. Склад (структура) правовідносин
- 93Передумови виникнення правовідносини
- 94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- 95. Суб'єкти правовідносин
- § Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- § 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- 96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- 97Об'єкти правовідносин
- 98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- 99Презумпції
- 100Об'єктивне юридичне право
- 1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- 2. Функції права.
- 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- 102 Поняття правового статусу людини
- 2. Правове становище людини та громадянина
- 105Правовий статус народу
- § 3. Правовий статус держави
- 106Поняття і основні форми реалізації норм права
- 107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- 108Види актів застосування норм права
- Поняття і ознаки правозастосування
- 109Основні стадії застосування норм права
- 110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- 111Поняття тлумачення норм права
- 112Способи (методи) тлумачення норм права
- 113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- 114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- 116Акт тлумачення норм права
- 117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 119Поняття і ознаки правопорушення
- 120Склад правопорушення
- 121Види правопорушень. Правопорушність
- 122Зловживання правом
- 125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- 126Принципи і функції юридичної відповідальності
- 127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- 128. Поняття законності
- § 2. Принципи законності
- § 3. Вимоги законності
- § 4. Гарантії законності
- 129Поняття правопорядку
- Функції та принципи правопорядку
- § 7. Державна дисципліна
- 131Поняття і структура правосвідомості
- 132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- 135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- 136Правова культура суспільства
- Правова культура особи
- . Професійна правова культура
- 137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- 138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- 139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- 140Види, способи і типи правового регулювання
- 141Механізм правового регулювання
- Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- 142Стадії механізму правового регулювання
- Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- 146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- § 3. Класифікація правових систем світу
- 147. Поняття романо-германського типу правової системи
- § 2. Формування романо-германського типу правової системи
- 148Поняття англо-американського типу правової системи
- § 2. Загальне право Англії
- § 3. Право справедливості
- 149Поняття змішаного типу правової системи
- 150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи