§ 7. Державна дисципліна
Дисципліна пов'язана з діяльністю (поведінкою) особи. В ній відбиваються:
1) вимоги суспільства до індивідів і колективів;
2) соціальна оцінка поведінки людини з погляду її відповідності інтересам суспільства, законності, правовій культурі.
Види дисципліни:
• державна — виконання державними службовцями вимог, що ставляться державою;
• трудова — обов'язкове додержання учасниками трудового процесу встановленого розпорядку;
• військова — додержання військовослужбовцями правил, встановлених законами, військовими статутами, наказами;
• договірна — додержання суб'єктами права договірних зобов'язань;
• фінансова — додержання суб'єктами права бюджетних, податкових та інших фінансових розпоряджень;
• технологічна — додержання технологічних розпоряджень у процесі виробничої діяльності та ін.
Державна дисципліна — це режим панування закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб, інших уповноважених суб'єктів, який грунтується на вимогах до кожного суб'єкта виконувати свої обов'язки, не перевищувати своїх повноважень, не посягати на права, не зачіпати інтересів інших суб'єктів, проявляти ініціативу і відповідальність у дорученій справі.
Державна дисципліна, законність і правопорядок тісно пов'язані між собою, тому що державна дисципліна неможлива без
>>>460>>>
додержання І виконання законів і свідомого позитивного ставлення державних службовців до встановленого правопорядку.
Однак між законністю і дисципліною є відмінності у змісті та місці в системі правового регулювання.
1. З погляду права законність є основою дисципліни, але дисципліна — не тільки правове, а й соціальне явище. Вона не вичерпується законністю. Якщо законність означає точне і неухильне додержання закону, то дисципліна припускає ще й активність, ініціативу в роботі.
2. Поняття дисципліни ширше за поняття законності щодо нормативного забезпечення. Державна дисципліна забезпечується як правовими нормами, так й іншими соціальними нормами, особливо нормами моралі. В основі державної дисципліни лежать виконавча дисципліна, сумлінне ставлення посадових осіб до виконання покладених на них обов'язків.
3. Дисципліна і законність мають різні результати дії. Результат законності -- правопорядок. Результат дисципліни -громадський порядок.
Державна дисципліна реалізується в сфері здійснення функцій держави, її органів, установ, підприємств, її види: планова, фінансова, службова дисципліна та ін.
Трудова дисципліна — показник як ставлення громадянина до виконання службових обов'язків, так і роботи кожної з державних структур. У чинному трудовому законодавстві передбачені загальні вимоги дисципліни, пов'язаної з виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку: своєчасно приходити на роботу, додержуватися встановленої тривалості робочого дня, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації та ін. Ці норми і вимоги не можуть охопити всі сторони виробничого процесу. Тому в трудовому законодавстві визначається додаткове коло обов'язків працівників, що пов'язані з додержанням технологічної дисципліни.
Для підвищення ефективності дисципліни важливими є:
• застосування заходів заохочення з метою розвитку спонукальних факторів (оголошення подяки, видача премії, нагородження цінним подарунком, почесною грамотою, подання до нагородження орденами і медалями, званнями, матеріальна винагорода);
• накладення заходів юридичної відповідальності (звільнення, депреміювання, пониження на посаді та ін.).
>>>461>>>
Слід визнати, що дисципліна залежить не стільки від сили примусу або виховного впливу переконанням, скільки від раціональної системи господарювання і управління, стилю керівництва, орієнтованого на особу, яка реалізує себе в процесі праці.
На дисципліну праці, як мінімум, впливають два фактори. Перший фактор — бажання, з яким виконуються накази і розпорядження адміністрації. Виконавча дисципліна обумовлюється: а) підбором кадрів — залученням найбільш здатних працівників і турботою про підвищення їх кваліфікації; б) демократичним стилем керівництва, який поєднує колегіальність в обговоренні рішення (право мати власну думку, доки не прийняте рішення) та єдиноначальність при ухваленні рішення і відповідальності за його результат. Другий фактор — сприйняття правил і стандартів у роботі. Правила повинні бути розумними і доречними, тоді й дисципліна додержуватиметься. Головним має бути принцип: прагнути до поєднання інтересів працівників і адміністрації. Якість дисципліни залежить від ефективності правового виховання, рівня правової культури. Дисципліна — невід '-ємна риса демократії.
- 1.Предмет теорії держави і права.
- . Методологія теорії держави і права.
- 2.Функції теорії держави і права.
- 1.1Основні ознаки держави
- Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- 3.3Типологія держав
- 5.Загальне поняття форми держави.
- Форма державного правління.
- Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- 9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 10.. Функції держави
- 11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- 12.Поняття політичної системи суспільства.
- 13. Типологія політичних систем
- 14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- Механізм Української держави
- 18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- 19.Методологія теорії держави і права.
- 20.Функції теорії держави і права.
- Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- 21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- 22Причини виникнення держави.
- Загальні закономірності виникнення держави
- 23Основні теорії походження держави
- 24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- 25 Співвідношення держави і особистості
- 2.1 Рабовласницька держава
- 2.2 Феодальна держава
- 2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- 2.4 Соціалістична держава
- 31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- 33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- 34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- 35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- 37.Загальне поняття форми держави.
- 38Форма державного правління.
- 39Основні види державного устрою.
- 40.Державний режим.
- 42 Подолання політичного відчуження
- 43 Громадянське суспільство і держава
- 44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- Примітки[ред. • ред. Код]
- 45Поняття і ознаки демократії
- § 2. Функції і принципи демократії
- § 3. Форми та інститути демократії
- Демократія і самоврядування
- 46 Основні теорії демократії.
- 51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- 53 Співвідношення права і політики
- 54 Сутність права
- § 9. Функції права
- Цінність права
- 55§ 8. Принципи права
- 2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- 58.Соціальні норми та їхні види.
- 4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- Корпоративні норми і норми права
- 60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- 62Структура норми права і норми-розпорядження
- 63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- 65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- 66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- 67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- 68Принципи і функції правотворчості
- 69Стадії правотворчого процесу
- 71Види і форми правотворчості держави
- 72. Види правотворчості громадянського суспільства
- 74Правовий акт
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- § 3. Види нормативно-правових актів
- 75. Поняття і ознаки закону
- § 5. Законодавчий процес
- 76Види законів
- 77Дія нормативно-правового акта в часі
- Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- 79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- 81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- 82Міжнародний договір
- 85Поняття і структура правової системи
- 86Публічне і приватне право
- 87Галузь права
- 88Інститут і підгалузь права
- 90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- 91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- 92Поняття та ознаки правовідносин
- § 2. Склад (структура) правовідносин
- 93Передумови виникнення правовідносини
- 94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- 95. Суб'єкти правовідносин
- § Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- § 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- 96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- 97Об'єкти правовідносин
- 98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- 99Презумпції
- 100Об'єктивне юридичне право
- 1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- 2. Функції права.
- 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- 102 Поняття правового статусу людини
- 2. Правове становище людини та громадянина
- 105Правовий статус народу
- § 3. Правовий статус держави
- 106Поняття і основні форми реалізації норм права
- 107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- 108Види актів застосування норм права
- Поняття і ознаки правозастосування
- 109Основні стадії застосування норм права
- 110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- 111Поняття тлумачення норм права
- 112Способи (методи) тлумачення норм права
- 113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- 114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- 116Акт тлумачення норм права
- 117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 119Поняття і ознаки правопорушення
- 120Склад правопорушення
- 121Види правопорушень. Правопорушність
- 122Зловживання правом
- 125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- 126Принципи і функції юридичної відповідальності
- 127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- 128. Поняття законності
- § 2. Принципи законності
- § 3. Вимоги законності
- § 4. Гарантії законності
- 129Поняття правопорядку
- Функції та принципи правопорядку
- § 7. Державна дисципліна
- 131Поняття і структура правосвідомості
- 132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- 135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- 136Правова культура суспільства
- Правова культура особи
- . Професійна правова культура
- 137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- 138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- 139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- 140Види, способи і типи правового регулювання
- 141Механізм правового регулювання
- Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- 142Стадії механізму правового регулювання
- Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- 146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- § 3. Класифікація правових систем світу
- 147. Поняття романо-германського типу правової системи
- § 2. Формування романо-германського типу правової системи
- 148Поняття англо-американського типу правової системи
- § 2. Загальне право Англії
- § 3. Право справедливості
- 149Поняття змішаного типу правової системи
- 150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи