18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
Теорія держави і права, маючи свій предмет, функції і метод, посідає специфічне місце в системі суспільних (неюридичних) наук.
Розглянемо її співвідношення з філософією, економічною теорією, соціологією, політологією, соціальною психологією.
Філософія і теорія держави і права. Філософія — це наука про загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ, місце в ньому людини, загальні принципи буття і пізнання, досліджує пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне, естетичне ставлення людини до світу. Філософія не залишає поза своєю увагою державу і право, однак вона визначає їх сутність, природу, призначення і місце в системі соціальних явищ і цим обмежується. Що стосується теорії держави і права, то вона вивчає державу і право багатогранне, звертаючись при цьому до передових досягнень філософії і використовуючи філософські категорії — сутність, зміст і форма, частина і ціле, можливість і дійсність, система і структура та ін.
Філософія виробляє засоби світоглядної орієнтації людини, дає ключ до розгадки державно-правових явищ. Теорія держави і права озброює філософію матеріалом, який дозволяє робити узагальнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу, свободи, а також виробляти загальнометодологічні принципи дослідження в галузі всіх окремих наук, у тому числі в царині держави і права.
Не випадковим є те, що філософія права як частина загальної філософії започаткувала теорію держави і права, перетворилася на методологічне підґрунтя юриспруденції завдяки дослідженню глобальних державно-правових категорій (насамперед категорії «право»). Однак філософія права не займається практичним вивченням основних закономірностей держави і права. Вона не підмінює собою теорію, покликану здійснювати аналіз емпіричного матеріалу, що міститься в історично сформованих нормах права, у переплетінні випадкового і необхідного в правовій дійсності, у порівнянні правових систем держав. Філософія права зосереджується на методологічному аспекті пізнання правових явищ і процесів, вивчає їх з філософської точки зору. Можна сказати, що філософія права — це система знань про фундаментальні принципи буття права, про онтологічну природу права, його людську і соціальну сутність. Центральною частиною, фундаментом філософії права є філософія прав людини.
Останнім часом, завдяки тісному зв'язку логіки і теорії держави і права, сформувалася як самостійна наука логіка права. її досягнення широко використовуються в теорії права.
Економічна теорія і теорія держави і права. Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організацію господарського життя, поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. Теорія держави і права використовує положення і висновки економічної теорії, у тому числі такі її категорії, як виробничі відносини, продуктивні сили, власність, статутний капітал та ін. Якщо предмет економічної теорії охоплює закономірності економічних явищ, то предмет теорії держави і права — закономірності державних і правових явищ. Між цими науками існують тісна взаємодія, взаємопроникнення, взаємовплив. Економічні відносини потребують найадекватніших собі державно-правових інститутів. Інститути держави і права, виникаючи у відповідь на економічні потреби, самі виступають важливим чинником формування соціально-економічних відносин.
Соціологія і теорія держави і права. Соціологія — наука про суспільство в цілому та окремі його структури, соціальні групи, про соціальні процеси, закономірності індивідуальної та групової поведінки. Об'єктом соціологічного дослідження є всі соціальні явища, у тому числі державно-правові. Будучи засобом пізнання держави і права, соціологія завдяки цьому поглиблює свій власний предмет. Теорія держави і права використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм права, засобів удосконалення державного апарату, пізнання причин і умов правопорушень, вивчення рівнів правосвідомості, соціальної структури та ін. На стику цих наук утворилася соціологія права як наука про соціальні умови існування, розвитку і дії права.
Політологія і теорія держави і права. Політологія досліджує політику — діяльність і відносини у здійсненні влади в суспільстві, а також закономірності функціонування і розвитку політики і політичної влади, політичних інтересів, відносин, свідомості, діяльності. Об'єкт політології — політичне життя суспільства в різних проявах, діяльність держави та її органів, політичних партій, політичних і громадських організацій, поведінка людей тощо. Питань права політологія торкається менше (лише при вивченні методів досягнення влади праву відводиться першорядне місце), а питання держави, співвідношення цивільного суспільства і держави, людини і держави в ній посідають значне місце. Проте їх вивчення відбувається з точки зору політичної,
а не юридичної. Теорія держави і права покликана досліджувати державу як правове явище.
Політологія у певний спосіб, як і філософія, озброює теорію держави і права матеріалом, котрий дозволяє різнобічне вивчити питання про місце держави і права в політичній сфері і політичних процесах, про взаємодію держави з іншими політичними інститутами. У свою чергу, політологія користується теоре-тико-юридичними досягненнями у вивченні проблем держави.
На стику теорії держави і права та політології формується наука політології права як система знань про державну правову політику, про стрижневі напрямки політичного розвитку держави і права, що грунтуються на об'єктивних закономірностях цього розвитку.
Соціальна психологія і теорія держави і права. Соціальна психологія (від грец. psyche — душа, logos — вчення) вивчає закономірності, механізми і факти психічного життя людини, соціальної групи, суспільства, її увага зосереджена на закономірностях поведінки людей, обумовленої їх належністю до соціальних груп. Досягнення соціальної психології враховуються теорією держави і права при вивченні правосвідомості, ефективності впливу права на поведінку людей і т. ін. Соціальна психологія допомагає теорії держави і права узагальнювати результати практичної діяльності державно-правових інститутів (насамперед інститутів управління), поведінки посадових осіб і громадян за допомогою виявлення соціально-психологічних механізмів. На стику соціальної психології і права успішно розвивається правова психологія, яка вивчає психічні закономірності практичної юридичної діяльності.
- 1.Предмет теорії держави і права.
- . Методологія теорії держави і права.
- 2.Функції теорії держави і права.
- 1.1Основні ознаки держави
- Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- 3.3Типологія держав
- 5.Загальне поняття форми держави.
- Форма державного правління.
- Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- 9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 10.. Функції держави
- 11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- 12.Поняття політичної системи суспільства.
- 13. Типологія політичних систем
- 14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- Механізм Української держави
- 18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- 19.Методологія теорії держави і права.
- 20.Функції теорії держави і права.
- Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- 21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- 22Причини виникнення держави.
- Загальні закономірності виникнення держави
- 23Основні теорії походження держави
- 24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- 25 Співвідношення держави і особистості
- 2.1 Рабовласницька держава
- 2.2 Феодальна держава
- 2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- 2.4 Соціалістична держава
- 31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- 33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- 34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- 35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- 36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- 37.Загальне поняття форми держави.
- 38Форма державного правління.
- 39Основні види державного устрою.
- 40.Державний режим.
- 42 Подолання політичного відчуження
- 43 Громадянське суспільство і держава
- 44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- Примітки[ред. • ред. Код]
- 45Поняття і ознаки демократії
- § 2. Функції і принципи демократії
- § 3. Форми та інститути демократії
- Демократія і самоврядування
- 46 Основні теорії демократії.
- 51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- 53 Співвідношення права і політики
- 54 Сутність права
- § 9. Функції права
- Цінність права
- 55§ 8. Принципи права
- 2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- 58.Соціальні норми та їхні види.
- 4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- Корпоративні норми і норми права
- 60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- 62Структура норми права і норми-розпорядження
- 63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- 65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- 66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- 67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- 68Принципи і функції правотворчості
- 69Стадії правотворчого процесу
- 71Види і форми правотворчості держави
- 72. Види правотворчості громадянського суспільства
- 74Правовий акт
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- § 3. Види нормативно-правових актів
- 75. Поняття і ознаки закону
- § 5. Законодавчий процес
- 76Види законів
- 77Дія нормативно-правового акта в часі
- Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- 79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- 81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- 82Міжнародний договір
- 85Поняття і структура правової системи
- 86Публічне і приватне право
- 87Галузь права
- 88Інститут і підгалузь права
- 90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- 91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- 92Поняття та ознаки правовідносин
- § 2. Склад (структура) правовідносин
- 93Передумови виникнення правовідносини
- 94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- 95. Суб'єкти правовідносин
- § Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- § 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- 96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- 97Об'єкти правовідносин
- 98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- 99Презумпції
- 100Об'єктивне юридичне право
- 1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- 2. Функції права.
- 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- 102 Поняття правового статусу людини
- 2. Правове становище людини та громадянина
- 105Правовий статус народу
- § 3. Правовий статус держави
- 106Поняття і основні форми реалізації норм права
- 107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- 108Види актів застосування норм права
- Поняття і ознаки правозастосування
- 109Основні стадії застосування норм права
- 110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- 111Поняття тлумачення норм права
- 112Способи (методи) тлумачення норм права
- 113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- 114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- 116Акт тлумачення норм права
- 117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 118Склад і види правомірної поведінки
- 119Поняття і ознаки правопорушення
- 120Склад правопорушення
- 121Види правопорушень. Правопорушність
- 122Зловживання правом
- 125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- 126Принципи і функції юридичної відповідальності
- 127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- 128. Поняття законності
- § 2. Принципи законності
- § 3. Вимоги законності
- § 4. Гарантії законності
- 129Поняття правопорядку
- Функції та принципи правопорядку
- § 7. Державна дисципліна
- 131Поняття і структура правосвідомості
- 132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- 135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- 136Правова культура суспільства
- Правова культура особи
- . Професійна правова культура
- 137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- 138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- 139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- 140Види, способи і типи правового регулювання
- 141Механізм правового регулювання
- Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- 142Стадії механізму правового регулювання
- Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- 146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- § 3. Класифікація правових систем світу
- 147. Поняття романо-германського типу правової системи
- § 2. Формування романо-германського типу правової системи
- 148Поняття англо-американського типу правової системи
- § 2. Загальне право Англії
- § 3. Право справедливості
- 149Поняття змішаного типу правової системи
- 150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи