Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]

Демократія як внутрішня форма, а відтак як «момент змісту» держави, характеризує способи та методи здійснення народом державної влади, і через такий зв'язок визначає специфіку зовнішньої форми, конкретні аспекти форми правління та державного устрою. Народовладдя є тією якісною визначеністю, яка обумовлює існування держави як публічно-владної організації суспільства, тобто є його сутністю, а демократія, що характеризує внутрішню форму держави, опредмечує способи і методи здійснення влади народом, знаходиться з ним у відносинах субординації. Отже, і народовладдя, і демократія переломлюються через категорію держави, в чому і відкривається їхній діалектичний зв'язок: народовладдя і демократія співвідносяться як сутність і форма держави.[7]