logo search
Навчальний посібник з Права

§ 4. Адміністративні стягнення: поняття і види та органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення

Адміністративне стягнення – це захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, а також попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Види адміністративних стягнень закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення. До них належать:

Таким чином, адміністративні стягнення як вид і міра адміністративного впливу держави на осіб, що вчинили правопорушення, закріплюються главою 3 КУпАП і поділяються на основні й додаткові і мають на меті виховання особи, що вчинила правопорушення, інших осіб для запобігання правопорушень у майбутньому.

Діяльність виконавчо-розпорядчих органів і посадових осіб постійно потребує розгляду й вирішення відносно конкретних фізичних або юридичних осіб питань управлінського характеру. Таку діяльність називають адміністративними справами. Для вирішення адміністративної справи необхідно застосувати матеріальну адміністративно-правову норму до конкретного індивідуального випадку або конкретної життєвої ситуації. Застосовуються адміністративно-правові норми з додержанням певних, передбачених законодавством процедур (правил). Ці правила закріплюються в нормативно-правових актах як адміністративні процесуальні норми – загальнообов'язкові правила, що регламентують порядок вирішення адміністративних справ різних категорій. Об'єднані в інститути вони утворюють адміністративне процесуальне право.

Вирішення різних адміністративних справ на підставі адміністративних процесуальних норм називається адміністративною процесуальною діяльністю, якою займаються виконавчо-розпорядчі органи та їхні посадові особи. Сукупність адміністративних процесуальних дій (діяльність) у межах конкретної адміністративної справи має назву адміністративного провадження. Однопорядкові групи адміністра­тивних проваджень утворюють різні види проваджень. Існує багато класифікацій адміністративних проваджень. Так, В.К.Колпаков виділяє нормотворчі, установчі та правозастосовчі групи проваджень.

Нормотворчі провадження здійснюються в процесі підготовки й видання нормативних актів управління.

Установчі провадження – у процесі створення, реорганізації, ліквідації організаційних структур у сфері державного управління, а також під час комплектування персоналом організаційних структур у сфері державного управління.

Правозастосовчі провадження є найскладнішою групою адміністративних проваджень. До них належать такі провадження.

По застосуванню заходів примусу в державному управлінні:

а) дисциплінарне провадження;

б) провадження у справах щодо адміністративних правопорушень;

в) провадження щодо застосування заходів матеріального впливу.

По застосуванню заходів заохочення і стимулювання в державному управлінні:

а) провадження у справах щодо нагородження державними нагородами, відзнаками, грамотами тощо;

б) провадження у справах щодо присвоєння почесних та інших звань; в) провадження у справах щодо преміювання тощо.

По реалізації громадянами своїх прав і обов'язків:

а) провадження за зверненнями громадян;

б) провадження щодо виконання громадянами військового обов'язку;

в) провадження по одержанню громадянами житла тощо.

Щодо реалізації юридичними особами своїх прав і обов'язків:

а) провадження щодо легалізації юридичних осіб;

б) провадження щодо виділення юридичним особам кредитів;

в) провадження щодо оформлення і видачі юридичним особам ліцензій тощо.

По здійсненню контролю і нагляду (контрольно-наглядові провадження) та багато інших.

Усі адміністративні провадження складаються з окремих операцій (стадій). Для кожного виду проваджень може бути кілька таких стадій. Здійснюється провадження по адміністративних справах за участю суб'єктів, яких можна поділити на три групи:

а) ті, що вирішують справу;

б) ті, відносно яких вирішують справу;

в) допоміжні учасники процесу.