§ 3. Виборче право та виборча система в Україні
Виборче право розуміється в об'єктивному та суб'єктивному значенні. В об'єктивному – це усі норми права, які регламентують загальний порядок формування представницьких органів. Основними його джерелами є Конституція України й Закони України: «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р., «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» від 18 березня 2004 р., «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р., «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України повноваження яких були достроково припиненні» від 1 червня 2007 р. та деякі інші.
В суб'єктивному це право обирати (активне) та право бути обраним (пасивне) виборче право. Право обирати (активне) виборче право є загальним і називається так тому, що належить усім громадянам України, які досягли 18 років і є дієздатними. Право бутиобраним (пасивне) виборче право є умовним (цензованим) тому, що залежить від багатьох умов (цензів).
У продовж цього у вищезгаданих нормативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права: загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Принцип загальності означає, що право обирати мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років та є дієздатними. Це право, як у же зазначалось, називається активним виборчим правом і тлумачиться так тому, що будь-які прямі або непрямі пільги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру занять, не передбачені цими законами, забороняються.
Щодо права бути обраним, тобто пасивного виборчого права, то виборчим законодавством воно розглядається по-різному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річного віку і постійно проживає на території України протягом останніх п'яти років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, має право голосу, проживаєв Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. А депутатом місцевої ради та сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років та має право голосу.
Принцип рівного виборчого права означає, що громадяни України по окремому виду виборів мають тільки один голос і голос кожного голосуючого дорівнює голосу усякого іншого голосуючого. Виборець може використати свій голос тільки на одній виборчій дільниці.
Принцип прямого виборчого права означає, що кандидати на виборні посади у представницькі органи усіх рівнів обираються безпосередньо виборцями.
Таємність голосування на виборах означає, що ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускаються, а саме: голосування відбувається у спеціально обладнаній для цього кабіні чи кімнаті. Під час заповнення бюлетеня в кабіні чи кімнаті для голосування може бути тільки голосуючий.
Виборче право запроваджує ту чи іншу виборну систему. Під виборчою системою України розуміють передбачений законодавством загальний порядок формування представницьких органів держави. При цьому за порядком визначення результатів виборів розрізняють мажоритарну, пропорційну та змішану виборчу систему.
При мажоритарній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі решта вважаються необраними.
При пропорційній виборчій системі застосовується порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.
При змішаній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються шляхом поєднання мажоритарної та пропорційної виборчої системи у рівних долях чи з перевагами якоїсь із них.
Упродовж цього Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 року передбачає, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій. У розподілі мандатів народних депутатів беруть участь партії (блоки), виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах набрали не менше трьох відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Виборчий процес, по виборах народних депутатів України, включає такі етапи:
складання та уточнення списків виборців;
утворення виборчих округів;
утворення виборчих дільниць;
утворення виборчих комісій;
висування та реєстрація кандидатів у народні депутати;
проведення передвиборної агітації;
голосування;
підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
припинення діяльності виборчих комісій. Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів.
Суб'єктами виборчого процесу є:
а) виборець;
б) виборча комісія;
в) партія (блок), що висунула кандидатів у депутати;
г)кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому закнодавством;
д)офіційний спостерігач від партії (блоку) – суб'єкта виборчого процесу.
Вибори народних депутатів можуть бути черговими або позачерговими. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори народних депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України.
Вибори народних депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ. Для проведення виборів народних депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються виборчі дільниці. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною.
Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять:
1) Центральна виборча комісія;
2) окружні виборчі комісії;
3) дільничні виборчі комісії.
Висування кандидатів у депутати розпочинається за сто дев'ятнадцять днів і закінчується за дев'яносто днів до дня виборів. Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, яка становить конституційний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України, та не може бути меншою від вісімнадцяти осіб.
Партія (блок), кандидати у депутати мають право розпочати свою передвиборну агітацію з моменту прийняття Центральною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку). Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.
Голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня з виборів народних депутатів України.
Центральна виборча комісія на своєму засіданні не пізніше як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол, і не пізніш як на п'ятий день із дня встановлення результатів виборів, вона офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» від 18 березня 2004 р., окрім принципів, які розглянуті вище, встановлює, що право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки (далі по тексту – партії (блоки), а також самовисуванням. Партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України.
Виборчий процес із виборів Президента України включає такі етапи:
а) утворення територіальних виборчих округів;
б) утворення виборчих дільниць;
в) утворення територіальних та дільничних виборчих комісій;
г) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;
ґ) висування та реєстрація кандидатів;
д) проведення передвиборної агітації;
є) голосування у день виборів Президента України;
є) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів.
Суб'єктами виборчого процесу є:
а) виборець;
б) виборчі комісії;
в) кандидати на пост Президента України, зареєстровані у встановленому порядку;
г) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України;
д) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) – суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.
Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними. Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України. Позачергові – у зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України. Повторні – у випадках:
а) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
б) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.
Вибори Президента України призначаються спеціальною постановою Верховної Ради України. Вибори Президента проводяться за єдиним загальнодержавним одномандатним виборчим округом, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою та кількості виборців на підставі даних центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Територіальний ниборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах.
Для проведення голосування та підрахунку голосів із виборів Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.
Вибори Президента України організовують і проводять Центральна, територіальні та дільничні виборчі комісії.
Для підготовки та проведення голосування виконавчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, а також консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном до 1 липня року проведення чергових виборів Президента України складають загальний список виборців, які постійно проживають на території відповідного села, селища, міста, району в місті. До загального списку виборців включаються громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть вісімнадцяти років і мають право голосу та які на день складання списку постійно проживають на відповідній території.
Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.
Висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисування розпочинається за 119 днів і закінчується за 95 днів до дня виборів. Кандидата на пост Президента України може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніше як за рік до дня виборів.
Кандидат на пост Президента України може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Вона може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. Кандидату на пост Президента України не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.
Голосування проводиться у спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. Обладнання приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію. Голосування проводиться у день виборів та у день повторного голосування. На закордонних виборчих дільницях голосування відбувається за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.
Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому самому приміщенні, де відбувалося голосування.
Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р., встановлює, що депутати сільських, селищних, міських рад та сільські, селищні, міські голови обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад. Депутати районних, обласних рад обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області. Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим обираються громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим.
Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.
Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами території відповідної міської громади.
Вибори депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками під організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті.
Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району.
Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами Автономної Республіки Крим.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.
Виборчий процес по цьому виду виборів включає такі етапи:
а) складання списків виборців;
б) формування виборчих комісій;
в) утворення територіальних виборчих округів;
г) утворення виборчих дільниць;
д) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
є) проведення передвиборної агітації;
е) голосування;
ж) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів. Він завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів.
Суб'єктами виборчого процесу є:
а) громадяни України, які мають право голосу на місцевих виборах;
б) виборчі комісії;
в) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;
г) місцеві організації партій (блоків), які висунули кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
д) органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
є) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) – суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів.
Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими (у разі формування нових місцевих рад).
Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради приймається відповідною радою поточного скликання не пізніше як за 90 днів до дня місцевих виборів. Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити при чисельності: до 3 тисяч виборців – від 16 до 26 депутатів; до 5 тисяч виборців – від 20 до 30 депутатів; до 20 тисяч виборців – від 30 до 36 депутатів; до 50 тисяч виборців – від 30 до 46 депутатів; до 100 тисяч виборців – від 36 до 50 депутатів; до 250 тисяч виборців – від 40 до 60 депутатів; до 500 тисяч виборців – від 50 до 76 депутатів; до 1 мільйона виборців – від 60 до 90 депутатів; до 2 мільйонів виборців – від 76 до 120 депутатів; понад 2 мільйони виборців – від 76 до 150 депутатів.
Для підготовки та проведення голосування виконавчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, до 1 вересня року, що передує рокові проведення чергових місцевих виборів, складають загальні списки виборців на підставі відомостей про місце їх проживання за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. До нього включаються громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади і які досягли або на день виборів досягнуть вісімнадцяти років і мають право голосу.
Висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 70 днів і закінчується за 40 днів до дня місцевих виборів.
Громадяни України, політичні партії, місцеві організації партій (блоки), інші об'єднання громадян мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови, а також кандидатів у депутати, їх політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за чи проти того чи іншого кандидата. Передвиборна агітація із виборів депутатів, а також сільських, селищних, міських голів розпочинається за 30 днів до дня місцевих виборів і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.
Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, у яких в достатній кількості обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів. Виборчі скриньки для голосування встановлюються так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування. Голосування проводиться в день місцевих виборів із сьомої до двадцять другої години.
Територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день із дня встановлення результатів виборів у багатомандатному окрузі та в одномандатних округах офіційно оприлюднює результати місцевих виборів депутатів у місцевих друкованих засобах масової інформації.
- П равознавство Навчальний посібник
- Розділ перший. Теорія держави і права
- §1. Держава як історичне явище
- Загальними причинами виникнення держави і права стали:
- § 2. Теорії походження держави
- § 3. Поняття та ознаки держави
- § 4. Функції держави, форми та методи їх здійснення
- § 5. Поняття та елементи форми держави
- § 6. Поняття механізму держави. Державний апарат та його місце в механізмі держави. Державні органи України
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- § 1.Поняття права, його ознаки, функції і місце в системі соціальних норм
- § 2. Система права як його внутрішня організація
- § 3.Реалізація норм права: загальна характеристика
- § 4. Правотворення як процес самоорганізації права
- § 5. Правові відносини
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- § 1.Поняття і види правосвідомості та правової культури
- § 2. Правове віховання та його форми а) правове виховання як засіб підвищення рівня правосвідомості та правової культури
- Б) Форми правового виховання
- § 3. Правова і неправомірна поведінка
- § 4. Правопорушення: поняття, причини, види, склад та його ознаки
- § 5. Юридична відповідальність: ознаки, види, функції та мета
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Розділ другий. Окремі галузі права України
- Глава IV. Конституційне право
- § 1. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- § 2. Народовладдя в Україні та форми його здіснення
- § 3. Виборче право та виборча система в Україні
- § 4. Громадянство України
- § 5. Конституційні права, свободи та обовязки громадян України, гарантії іх дотримання
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава V. Адміністративне право
- § 1. Адміністративне право: поняття, джерела, предмет, правове регулювання. Кодекс про адміністративні правопорушення
- § 2.Адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, склад
- § 3. Адміністративна відповідальність: поняття, та особливості
- § 4. Адміністративні стягнення: поняття і види та органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VI. Трудове право
- § 1.Трудове право, предмет регулювання, джерела
- § 2. Колективні і трудові договори
- § 3.Робочий час і час відпочинку
- § 4.Підстави розірвання трудового договору
- § 5. Трудова дисципліна, дисциплінарна відповідальність і матеріальна відповідальність
- § 6. Індивідуальні і колективні трудові спори
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VII. Цивільне право
- § 1. Загальна характеристика цивільного права України
- § 2. Цивільно – правові відносини, їх виникнення, зміни та припинення
- § 3. Суб'єкти і об'єкти права власності захист їхніх прав
- § 4. Зобов'язальне право
- § 5. Цивільно – правові договори і цивільно – правова відповідальність
- § 6. Спадкування за законом і за заповітом
- Спадкування за заповітом
- Спадкування за законом
- Здійснення права на спадкування
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VIII. Кримінальне право
- § 1. Кримінальне право: поняття і предмет правового регулювання
- § 2. Злочин: поняття, склад, стадії, співучасть в його вчиненні
- § 3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- § 4. Обставини які виключають кримінальну відповідальність
- 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 кк). Умови звільнення при цьому наступні:
- 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 кк). Умови звільнення такі:
- § 5. Кримінальне покарання та його види
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава IX. Сімейне право
- § 1. Сімейне право України: поняття та предмет правового регулювання
- § 2. Сім'я за сімейним законодавством
- § 3. Шлюб за сімейним законодавством
- § 4. Права та обов'язки матері, батька і дитини
- § 5. Улаштування дітей-сиріт і дітей позбавлених
- § 6. Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів
- § 7. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
- Глава X. Екологічне право
- § 1. Екологічне право України: поняття, предмет, система
- § 2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
- § 3. Екологічні права та обов'язки громадян.
- § 4. Складові природно-заповідного фонду
- § 5. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
- § 6. Правова охорона водних ресурсів
- § 7. Порядок використання та охорони надр
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Розділ третій. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України
- Глава xі. Суд, прокуратура, адвокатура і правоохоронні органи в Україні
- § 1.Правосуддя в Україні: принципи, ознаки, основні завдання
- § 2. Нотаріат в Україні: поняття, функції, завдання
- § 3. Прокуратура в Україні: поняття, система органів, основні завдання та функції
- § 4. Адвокатура в Україні: поняття, функції, завдання
- § 5. Органи внутрішніх справ України: міліція, служба безпеки, функції, завдання
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Рекомендована література Нормативно-правова
- Основна
- Додаткова Теорія держави і права
- Конституційне право
- Цивільне та сімейне право
- Трудове право
- Адміністративне право
- Кримінальне право
- Правознавство