Б) Форми правового виховання
Правовиховна робота здійснюється у певних формах. До таких форм теорія та юридична практика відносять: правову освіту; право ву агітацію; правову пропаганду; юридичну практику; історію української та світової культури із правової тематики; самовиховання.
Правова освіта – це конкретний вид навчального процесу, під час якого під керівництвом досвідчених юристів члени суспільства здобувають правові знання, навички, вміння здійснення правових норм. Правове навчання здійснюється через систему навчальних закладів юридичного і неюридичного профілю, через спеціалізовані організації (наприклад, організацію «Знання» тощо), шляхом самостійного вивчення чинного права.
Правова агітація – це форма правового виховання, що полягає у правовому впливі на правосвідомість і настрої членів суспільства через колективні та індивідуальні співбесіди, виступи на мітингах, зборах за допомогою преси, телебачення тощо.
Правова пропаганда – це цілеспрямована діяльність з формування у членів суспільства високого рівня правосвідомості та правової культури, роз'яснення правової політики та поширення правових знань, ідей, іншої правової інформації з допомогою засобів масової інформації та інших форм доведення правової інформації до широкого загалу.
Юридичну практику можна визначити як сукупність напрацьованого досвіду внаслідок правотворчої, правоохоронної та з реалізації права (включно з правозастосовною) діяльності різних суб'єктів права.
Зміст юридичної практичної діяльності включає в себе:
а) суб'єктів як учасників правових дій;
б) завдання, мету, функції, методи та результати діяльності;
в) внутрішню організацію діяльності, що включає в себе процесуальне провадження, стадії, процедури та режими;
г) зовнішню форму діяльності, що виявляється у правотворчих та правореалізаційних актах;
д) зовнішні зв'язки діяльності, що характеризуються її соціальною цінністю, призначенням, результативністю та ефективністю.
Однак не вся юридична діяльність є практичною. Слід розрізняти юридичну наукову та освітянську діяльність від юридичної практичної діяльності. В основі першої лежать дослідження політичної і правової системи суспільства, а в основі останньої – напрацювання та узагальнення юридичної практики шляхом професійної діяльності юриста.
Узагальненням щодо забезпечення законності та правопорядку в процесі правотворчої, правореалізаційної та правоохоронної ді яльності здійснюється різними органами. Загальне узагальнення щодо здійснення законності та додержання правопорядку в Україні здійснює Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури на місцях.
Узагальнення судової діяльності, діяльності правоохоронних органів здійснює Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, касаційні та апеляційні судові інстанції. Суди загальної юрисдикції здійснюють контроль за законністю діяльності правоохоронних органів при реалізації своїх повноважень із здійснення правосуддя. Центральні структури системи правоохоронних органів здійснюють контроль та узагальнюють юридичну практику щодо додержання законності та зміцнення правопорядку підлеглими підрозділами.
Узагальнення юридичної діяльності законодавчого і виконавчих органів та Конституційного Суду України покладається на ці органи. Верховна Рада України узагальнює юридичну практичну діяльність парламенту. Президент України та Кабінет Міністрів України узагальнюють практичну юридичну діяльність органів виконавчої влади. Конституційний Суд України слідкує за конституційністю правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Отже, юридична практика включає в себе як діяльність, так і результати діяльності професійних юристів та державних органів. Узагальнення юридичної практичної діяльності та вироблення пропозицій щодо покращення як самої юридичної практичної діяльності, так і її результатів з метою удосконалення законодавства та практики його реалізації складає основу юридичної практики.
Історія української та світової культури з правової тематики визначається як система літературної, художньої, кіно-телевізійної та іншої творчості про правову дійсність.
Отже, існуючі форми правового виховання не виключають й інших форм, таких як загальна та індивідуальна профілактика, підвищення рівня соціальної забезпеченості, покращення соціальних умов життя, стимулювання правомірної поведінки тощо.
Особливу цінність для підвищення рівня правової свідомості та правової культури має правове самовиховання - цілеспрямована, повсякденна, систематична діяльність людини з оволодіння пра вовими знаннями, формування позитивних правових мотивів і настанов, навичок правомірної поведінки, що полягає в самостійних зусиллях, спрямованих на вироблення звички до активної правомірної поведінки.
Правове самовиховання передбачає глибоке самостійне вивчення чинного права, системи чинного законодавства. Людина прагне самостійно виробити в собі потребу діяти відповідно до норм права, гартувати свою волю, оцінювати свою поведінку на підставі нормативно закріплених вимог.
Волю слід розглядати як психологічну властивість людини, що виявляється в усвідомлених діях для досягнення поставленої мети з переборювання труднощів і перешкод. Цілеспрямована, повсякденна, систематична діяльність людини з оволодіння юридичними знаннями, формування в її свідомості позитивних правових навичок і настанов, здійснення моделей поведінки, що відповідають чинним нормам права, може здійснюватися лише за наявності активного вольового аспекту, що означає самоорганізацію і стриманість, вияв активності й витримку, рішучі дії за екстремальних обставин, здатність керувати своїми діями чи утримуватися від дій тоді, коли це необхідно. Вольова людина вміє стримувати власні інтереси й потреби та діяти в напрямі, якого вимагають правові норми, для досягнення суспільної мети.
Правове самовиховання передбачає не тільки глибоке вивчення правових норм, формування поваги до чинного правового закону, вироблення звички його дотримуватися та впевненості у його справедливості, а й формування у своїй свідомості правових почуттів, у яких відображаються переживання особистістю щодо тих вчинків і дій, що встановлені правовими нормами. До правових почуттів відносять почуття відповідальності, дисциплінованості, обов'язковості, потрібності правового регулювання тощо.
Отже, правове самовиховання є ефективною формою виховної роботи з підвищення рівня правової свідомості та правової культури.
- П равознавство Навчальний посібник
- Розділ перший. Теорія держави і права
- §1. Держава як історичне явище
- Загальними причинами виникнення держави і права стали:
- § 2. Теорії походження держави
- § 3. Поняття та ознаки держави
- § 4. Функції держави, форми та методи їх здійснення
- § 5. Поняття та елементи форми держави
- § 6. Поняття механізму держави. Державний апарат та його місце в механізмі держави. Державні органи України
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- § 1.Поняття права, його ознаки, функції і місце в системі соціальних норм
- § 2. Система права як його внутрішня організація
- § 3.Реалізація норм права: загальна характеристика
- § 4. Правотворення як процес самоорганізації права
- § 5. Правові відносини
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- § 1.Поняття і види правосвідомості та правової культури
- § 2. Правове віховання та його форми а) правове виховання як засіб підвищення рівня правосвідомості та правової культури
- Б) Форми правового виховання
- § 3. Правова і неправомірна поведінка
- § 4. Правопорушення: поняття, причини, види, склад та його ознаки
- § 5. Юридична відповідальність: ознаки, види, функції та мета
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Розділ другий. Окремі галузі права України
- Глава IV. Конституційне право
- § 1. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- § 2. Народовладдя в Україні та форми його здіснення
- § 3. Виборче право та виборча система в Україні
- § 4. Громадянство України
- § 5. Конституційні права, свободи та обовязки громадян України, гарантії іх дотримання
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава V. Адміністративне право
- § 1. Адміністративне право: поняття, джерела, предмет, правове регулювання. Кодекс про адміністративні правопорушення
- § 2.Адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, склад
- § 3. Адміністративна відповідальність: поняття, та особливості
- § 4. Адміністративні стягнення: поняття і види та органи що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VI. Трудове право
- § 1.Трудове право, предмет регулювання, джерела
- § 2. Колективні і трудові договори
- § 3.Робочий час і час відпочинку
- § 4.Підстави розірвання трудового договору
- § 5. Трудова дисципліна, дисциплінарна відповідальність і матеріальна відповідальність
- § 6. Індивідуальні і колективні трудові спори
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VII. Цивільне право
- § 1. Загальна характеристика цивільного права України
- § 2. Цивільно – правові відносини, їх виникнення, зміни та припинення
- § 3. Суб'єкти і об'єкти права власності захист їхніх прав
- § 4. Зобов'язальне право
- § 5. Цивільно – правові договори і цивільно – правова відповідальність
- § 6. Спадкування за законом і за заповітом
- Спадкування за заповітом
- Спадкування за законом
- Здійснення права на спадкування
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава VIII. Кримінальне право
- § 1. Кримінальне право: поняття і предмет правового регулювання
- § 2. Злочин: поняття, склад, стадії, співучасть в його вчиненні
- § 3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- § 4. Обставини які виключають кримінальну відповідальність
- 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 кк). Умови звільнення при цьому наступні:
- 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 кк). Умови звільнення такі:
- § 5. Кримінальне покарання та його види
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Глава IX. Сімейне право
- § 1. Сімейне право України: поняття та предмет правового регулювання
- § 2. Сім'я за сімейним законодавством
- § 3. Шлюб за сімейним законодавством
- § 4. Права та обов'язки матері, батька і дитини
- § 5. Улаштування дітей-сиріт і дітей позбавлених
- § 6. Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів
- § 7. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
- Глава X. Екологічне право
- § 1. Екологічне право України: поняття, предмет, система
- § 2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
- § 3. Екологічні права та обов'язки громадян.
- § 4. Складові природно-заповідного фонду
- § 5. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
- § 6. Правова охорона водних ресурсів
- § 7. Порядок використання та охорони надр
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Розділ третій. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України
- Глава xі. Суд, прокуратура, адвокатура і правоохоронні органи в Україні
- § 1.Правосуддя в Україні: принципи, ознаки, основні завдання
- § 2. Нотаріат в Україні: поняття, функції, завдання
- § 3. Прокуратура в Україні: поняття, система органів, основні завдання та функції
- § 4. Адвокатура в Україні: поняття, функції, завдання
- § 5. Органи внутрішніх справ України: міліція, служба безпеки, функції, завдання
- Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:
- Рекомендована література Нормативно-правова
- Основна
- Додаткова Теорія держави і права
- Конституційне право
- Цивільне та сімейне право
- Трудове право
- Адміністративне право
- Кримінальне право
- Правознавство