4.5. Загальна характеристика системи органів державної влади

Конституційний склад Верховної Ради України (ст. 76) – чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років. (Частина п'ята етапі 76 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222- ІV від 08.12.2004) (Стаття 76 в редакції Закону N 2222 - ІV від 08.12.2004)

Чергові вибори до Верховної Ради України (ст. 77) – відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Верховної Ради України. (Частина перша статті 77 в редакції Закону N 2222 - ІV від 08.12.2004 — набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році)

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

До повноважень Верховної Ради України належить (ст. 85):

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3. прийняття законів;

3. затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

3. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7. призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

8. заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9. оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10. усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11. розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12. призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

12-1) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

13. здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

14. затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15. прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16. призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18. призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

20. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21. призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22. затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24. встановлення державних символів України;

25. надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26. призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;

27. обрання суддів безстроково;

28. дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29. утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30. призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31. затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33. здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

34. прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35. призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не піддягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;

37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї. Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції

України віднесені до її відання.

(Стаття 85 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004)

Повноваження Верховної Ради України припиняються (ст. 90) у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції; (Пункт 1 частини другої статті 90 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році згідно із Законом N 2222 - ІV від 08.12.2004)

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається

Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України (ст. 94).

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і мас бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом. (Частина четверта статті 94 в редакції Закону N 2222 - ІV від 08.12.2004)

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Президент України є главою держави і виступає від її імені (ст. 102).

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України (ст. 106):

1. забезпечує державну незалежність, національну безпеку і право наступництво держави;

1. звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4. приймає рішення про визнання іноземних держав;

4. призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

4. призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5. призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8. припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; (Пункт 8 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-ІV від 08.12.2004)

9. вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; (Пункт 9 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004)

10. вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; (Пункт 10 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

11. призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; (Пункт 11 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

12. призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; (Пункт 12 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

13. призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; (Пункт 13 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

14. вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; (Пункт 14 частини першої стати 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; (Пункт 15 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-ІУ від 08.12.2004)

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

(Пункт 16 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18. очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19. вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; (Пункт 19 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222 - ІV від 08.12.2004)

20. приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21. приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації— з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22. призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; (Пункт 22 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

23. утворює суди у визначеному законом порядку;

24. присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25. нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26. приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29. підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

29. має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; (Пункт 30 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-ІV від 08.12.2004)

29. здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. (Частина четверта статті 106 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

Кабінет Міністрів України є вищим органом у (ст. 113) системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. (Стаття 113 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

До складу Кабінету Міністрів України входять (ст. 114)

Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. (Стаття 114 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

Кабінет Міністрів України складає повноваження (ст. 115) перед новообраною Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. (Стаття 115 в редакції Закону N 2222- ІV від 08.12.2004)

Кабінет Міністрів України (ст. 116):

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3. забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4. розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6. розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7. здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8. організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

6. спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; (Статтю 116 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом N 2222- ІV від 08.12.2004)

9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; (Статтю 116 доповнено пунктом 9-2 згідно із Законом N 2222-ІУ від 08.12.2004)

10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. (Пункт 10 статті 116 в редакції Закону N 2222-ІУ від 08.12.2004)

Конституційний статус місцевих державних адміністрацій

Державні адміністрації - це колегіальні органи виконавчої влади, які формуються їх головами. З метою забезпечення централізації виконавчої влади голови цих адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів. При здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів; підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Діяльність голів місцевих державних адміністрацій підлягає також контролю з боку районних та обласних рад, які представляють спільні інтереси територіальних громад. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації може обласна чи районна рада, якщо проголосувало за це 2/3 депутатів від складу відповідної ради.

Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації та дає обґрунтовану відповідь.

Основні напрями діяльностімісцевих державних адміністрацій:

- виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету, Міністрів, інших органів виконавчої влади;

- законність і правопорядок;

- додержання прав і свобод громадян;

- виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, а також програм соціально-економічного та культурного розвитку корінних народів і національних меншин у місцях їх компактного проживання;

- підготовка, виконання та звіт про виконання відповідних обласних та районних бюджетів;

- взаємодія з органами місцевого самоврядування;

- реалізація інших, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Правовий статус та обсяг повноважень вказаних органів державної виконавчої влади, крім Конституції України, в даний час визначаються «Положенням про обласну Київську та Севастопольську міську державну адміністрацію» та «Положенням про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію”, які затверджені указом Президента України від 21.08.1995 р.

Голова державної адміністрації несе персональну відповідальність за виконання покладених на державну адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій. Голова обласної державної адміністрації має наступні повноваження:

• формує державну адміністрацію;

• організовує складання бюджету та програм соціально-економічною розвитку області;

• інформує Президента України, Кабінет Міністрів України та населення про суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне становище;

• укладає та розриває контракти з керівниками підприємств, що належать до сфери управління державної адміністрації або уповноважує на це інших осіб;

• виступає розпорядником коштів державної адміністрації;

• ряд інших.

До місцевих органів виконавчої влади належать також виконавчі комітети рад депутатів, місцеві органи міністерств та відомств: відповідні відділи, управління (внутрішніх справ, юстиції, фінансів, культури, освіти тощо), а також адміністрації державних підприємств та установ, посадові особи яких виконують функції організаційно-розпорядчого характеру, спрямовані на забезпечення координації і взаємодії, управління в процесі трудової діяльності.

Поняття про самоврядування. Органи місцевого самоврядування в Україні

Самоврядування - це територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через обрані ними державні або суспільні органи усіх питань місцевого життя на основі законів та власної фінансової і економічної бази.

Самоврядування здійснюється на місцевому та регіональному рівні. Конституція України визначає концептуальні основи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему місцевого самоврядування (відповідно до ст. 5 Закону України від 21.05.1997 р. „Про місцеве самоврядування в Україні”) складають:

• територіальні колективи громадян, які проживають у селах (сільрадах), селищах, містах – первинний суб’єкт;

• сільська, селищна, міська рада (представницькі органи місцевого самоврядування);

• сільський, селищний, міський голова;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради (виконавчі комітети);

• районні та обласні ради (представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст);

• органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети жителів).

Територіальна основа місцевого самоврядування – село (сільрада), селище, місто (райони у містах із районним підрозділом).

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України):

• рухоме і нерухоме майно;

• доходи місцевих бюджетів та інші кошти;

• земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад;

• об'єкти спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Основні повноваження органів місцевого самоврядування:

• управляють майном, що є в комунальній власності;

• затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;

• затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць та контролюють їх виконання;

• встановлюють передбачені законом місцеві і податки та збори;

• забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;

• здійснюють інші повноваження, встановлені законодавством.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Територіальні колективи громадян здійснюють свої повноваження безпосередньо (загальні збори) через обрані ними органи (сільська, селищна, міська рада, інші представницькі органи місцевого самоврядування).

Жителі відповідної територіальної одиниці обирають строком на чотири роки на сонові загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування депутатів, які входять до сільської, селищної, міської ради, а також відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчі органи ради та головує на усіх засіданнях.

Сільські, селищні, міські ради можуть мати свої виконавчі органи, які безпосередньо організовують реалізацію рішень відповідної ради, утворюються нею, підзвітні і підконтрольні їй. Виконавчий орган ради очолює її голова.

До компетенції сільських, селищних, міських рад відносять:

• затвердження регламенту ради;

• утворення виконавчого комітету ради;

• розгляд запитів депутатів; встановлення місцевих податків і зборів;

• встановлення місцевих податків і зборів;

• прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

• прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

До компетенції сільського, селищного, міського голови відносять:

• здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчим комітетом;

• скликання загальних зборів громадян за місцем проживання;

• видає розпорядження в межах своїх повноважень;

• підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

• забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

• ряд інших, передбачених ст. 25, 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Сільські, селищні та міські Ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Обласні і районні ради:

• представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст відповідного регіону;

• не мають своїх виконавчих органів. Функції виконавчих органів рад здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації (відбувається делегування окремих функцій місцевого самоврядування органам виконавчої влади).

Голови районної та голова обласної ради обираються відповідною радо та очолюють виконавчий апарат ради, який головним чином має забезпечувати організацію роботи цих рад.