4.4. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
Поняття прав людини
Конституція України містить положення про те, що людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканість і безпека в Україні визначені як вища соціальна цінність, а права і свободи людини та їх гарантія визначають сенс і спрямування діяльності держави. Затвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов'язком держави.
За кожною особою визнається певний комплекс природних, невід'ємних прав та властивостей, які зумовлюються самим фактом існування людини і мають розглядатися як гарантія її гідності (ідея природного права).
Основні міжнародно-правові акти стосовно прав людини:
Загальна декларація прав людини (ООН, 1948);
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (0011,1966);
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ООН, 1966);
Європейська конвенція про права і основні свободи людини (Рада Європи, 1950р.);
Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961);
Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) підписаний у Хельсінкі у 1975 р.;
Конвенція про права дитини (ООН, 1989) та ряд інших.
В Конституції України закріплений світовий і національний досвід основоположних принципів у сфері прав людини і громадянина.
Рівноправність громадян
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв і обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24).
Єдність прав і обов’язків громадян
Права і свободи невід'ємні від обов'язків громадян. Єдність прав і обов'язків складає основу кожного суспільства. Обов'язки людини — це вимоги, що ставляться суспільством до неї для того, що б не порушувалися права людини і суспільство нормально функціонувало.
Неприпустимість зловживання правом
Під час здійснення своїх прав і свобод кожна людина повинна враховувати певні обмеження, встановлені в інтересах здійснення прав і свобод інших людей. Зневажання таких обмежень вважається зловживанням права. За порушення обмежень свого права передбачається відповідальність.
Гарантованість конституційних прав і свобод
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22).
Взаємна відповідальність людини і держави
Держава бере на себе відповідальність за забезпечення прав людини, але й людина також несе відповідальність перед державою.
Найважливішими правами людини, що забезпечують її життя, особисті цінності, свободу, недоторканість, особисту безпеку, правовий захист, є особисті права. До них належать:
право кожного на життя – ст. 27 – це перше з невід’ємних прав людини, ніхто не може бути позбавлений свавільно життя, без дотримання цього права всі інші права не мають сенсу, цінності і корисності;
право на повагу його гідності – ст.28 – Конституція встановлює норму, за якою катування та інші жорстокості, нелюдські або такі, що принижують гідність особи, види поводження і покарання є грубими порушеннями прав людини;
право на свободу світогляду і віросповідання – ст. 35 - зазначена свобода вбирає в себе як право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, так і безперешкодно відправляти одноособово або колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність;
право на свободу думки і слова, вільно висловлювати свої погляди і переконання – ст. 34 – це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави, воно гарантує духовну і творчу свободу, не обмежену ніякою обов’язковою ідеологією;
право на свободу і особисту недоторканість – ст. 29 - відповідно до нього права ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, ніж за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом;
право на недоторканість житла – ст. 30 - не допускається проникнення у житло, на присадибну ділянку, в допоміжні будівлі та інше без згоди людини;
право на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції – ст. 31 - таємниця кореспонденції належить до особистих таємниць людини, ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на таємницю його кореспонденції;
право на захист від втручання в особисте і сімейне життя – ст. 32 – гарантія невтручання в особисте і сімейне життя – це гарантія на особисту і сімейну таємницю, на забезпечення можливості перебувати в стані відносної незалежності від держави і суспільства;
право на свободу пересування, право на вільний вибір місця проживання, право і вільно залишати територію України – ст. 33 - гарантується не тільки громадянам України, але й всім іншим особам, що на законних підставах перебувають на її території; проте, Конституція передбачає можливість окремих обмежень свободи пересування і вибору місця проживання для громадян України та іноземців в умовах воєнного або надзвичайного станів;
Політичні права і свободи визначають можливість громадян брати участь у здійсненні влади, в керівництві державними справами і в суспільно-політичному житті. До політичних прав і свобод належать:
ст. 38 - право брати участь у референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування;
ст. 40 - право спрямовувати індивідуальні чи колективні письмові звернення, або особисто звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів;
ст. 34 – право на свободу думки і слова, на вільне волевиявлення своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію в будь-який спосіб;
ст. 36 – право на свободу об’єднання в політичні партії і суспільні організації;
ст. 39 – право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації.
Соціально-економічні права людини, закріплені в Конституції України.
ст. 41 - право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
ст. 42 - право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, право на державне забезпечення захисту у підприємницькій діяльності;
ст. 42 - право споживачів на державний захист своїх прав;
ст. 43 - право на працю;
ст. 44 - право працюючих на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;
ст. 45 - право на відпочинок;
ст. 46 - право на соціальний захист;
ст. 47 - право на житло;
ст. 48 - право на достатній життєвий рівень для себе і своєї родини;
ст. 49 - право на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування;
ст. 50 - право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на відшкодування шкоди, заподіяної погіршенням стану довкілля, та право на отримання і використання екологічної інформації;
ст.53 - право на освіту, право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови;
ст.54 - право на вибір і заняття інтелектуальною, творчою діяльністю, свобода літературної, художньої, наукової діяльності і творчості, право інтелектуальної власності та авторські права;
ст.54 - право на користування культурними цінностями народу та ін.
Конституція України визначає гарантії прав людини в галузі правосуддя:
ст.55 - право на судовий захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань;
ст.57 - право знати свої права і обов’язки;
ст.56 – право на відшкодування матеріальних і моральних збитків;
ст.59 – право на правову допомогу;
ст.60 – право на невиконання явно злочинних розпоряджень чи наказів;
ст.61 – ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
ст.62 – тільки суд встановлює вину особи у вчиненні злочину;
ст.63 – особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів;
ст.63 – підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Держава не тільки проголошує права і свободи людини, а й бере на себе обов'язки щодо їхньої реалізації.
Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Конституція України. Ст. 101).
Уповноважений Верховної Ради з прав людини призначається на посаду та звільняється з неї ВР України. Він:
розглядає звернення, заяви і скарги громадян з приводу порушення їхніх прав і свобод;
вживає заходи до відшкодування шкоди, заподіяної зазначеними порушеннями;
діє незалежно від будь-якої влади, не пов'язаний ніяким імперативним мандатом;
його посада несумісна з будь-якою політичною посадою або діяльністю, перебуванням на іншій посаді в органах державної виконавчої влади і органах місцевого самоврядування, членством у політичній партії чи профспілках, зайняттям підприємницькою діяльністю чи іншою оплачуваною роботою, окрім наукової чи викладацької.
Основні конституційні обов’язки громадян України:
захищати Батьківщину, незалежність і територіальну цілісність України;
поважати державні символи України;
не завдавати шкоди природі, культурній спадщині;
платити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;
неухильно дотримуватися Конституції та законів України;
не зазіхати на права і свободи честь і гідність інших людей.
- Міністерство освіти і науки україни
- З м і с т
- Лекція 1. Основи теорії держави
- Реферати
- Рекомендована література
- Лекція 2. Основи теорії права. Правовідносини
- 2.1. Поняття та ознаки права
- 2.2. Правові норми – особливий вид соціальних норм
- 2.3. Функції права
- 2.4. Джерела (форми права)
- 2.5. Система права та система законодавства
- Лекція 3. Основи правової поведінки. Правопорушення і юридична відповідальність
- 3.1. Законність, правопорядок та державна дисципліна
- Правопорядок:
- 3.2. Правосвідомість і правова культура Правосвідомість
- Правова культура
- Правосвідомість
- Рівні правосвідомості
- 3.3. Поняття, причини і види правопорушень
- 3.4. Поняття, види, підстави та цілі юридичної відповідальності
- Основні види юридичної відповідальності:
- Лекція 4. Основи Конституційного права України
- Реферати
- 4.1. Загальна характеристика Конституції України, її місце в системі законодавства
- 4.2. Загальні засади конституційного ладу в Україні
- 4.3. Громадянство України як один із інститутів конституційного права
- 4.4. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
- 4.5. Загальна характеристика системи органів державної влади
- 4.6. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- Види референдумів:
- Виборче право та виборча система в Україні.
- Лекція 5. Основи цивільного права
- Угоди. Договір у цивільному праві
- Лекція 6. Основи трудового права України
- Лекція 7. Основи кримінального та адміністративного права України
- 7.1 Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- 7.3. Кримінальна відповідальність, та види покарань за кримінальним законодавством
- 7.5. Система і джерела адміністративного права
- Адміністративне законодавство
- 7.6. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- Лекція 8. Основи сімейного та житлового права України
- Право на житло. Житловий Кодекс України. Житловий фонд
- 8.5. Договір найму житлового приміщення
- Лекція 9. Правоохоронна і правозахисна діяльність
- 9.1. Поняття судової влади та її завдання, законодавство про судоустрій та судочинство Система судової влади в Україні
- 9.2. Правоохоронні органи Поняття правоохоронних органів
- Прокуратура України
- Правовий статус міліції
- Правовий статус Служби безпеки України
- Митні органи
- Поняття оперативно-розшукової діяльності
- 9.3. Правозахисні органи України. Нотаріат
- Нотаріат
- 1. Предмет договору
- 2. Товар, його ціна, порядок оплати
- 3.6.6. Покупець інформує сторони про місцезнаходження товару та не змінює його без погодження з Страховиком.
- 4. Відповідальність сторін.
- 5. Форс-мажор.
- 6. Застосоване право. Порядок вирішення спорів.
- 7. Інші умови.
- 8. Юридичні адреси сторін
- Договір страхування майна
- Уклали Даний Договір про наступне:
- Договір
- Договір купівлі-продажу (оптової партії товарів)
- Уклали Даний Договір про наступне:
- Предмет договору
- Кількість
- Асортимент
- 4. Якість
- Комплектність
- Строки та порядок постачання
- Порядок розрахунків
- Умови поставки
- Пункт поставки
- Тара та пакування
- Маркірування
- Відвантаження та транспортування
- Передача товару
- Термін дії даного договору
- 16. Відповідальність сторін
- Забезпечення зобов’язань за даним договором
- Юридичні адреси, банківські та відвантажувальні реквізити сторін на момент укладення даного договору
- Додатки до даного договору