logo
pravoznavstvo_nazarchuk_lektsiyi

4.1. Загальна характеристика Конституції України, її місце в системі законодавства

Конституція- політичний нормативно-правовий акт держави (Основний Закон), який закріплює основи суспільною ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів. права та обов'язки громадян. Конституція України є основним джерелом права України.

Конституції класифікують на такі види:

За формою вираження:

1) писана конституція – один або декілька документів (законів), що визначені як конституція держави; писаною називають конституцію, якщо вона складається з декількох різних, але погоджених за змістом між собою документів (Конституція Швеції);

2) неписана конституція – це група політико-правових уявлень, концепцій, доктрин відносно організації державного життя в суспільстві, рідкісне явище в сучасному світі;

3) змішана конституція – основний закон держави, що органічно поєднує в собі елементи писаної і неписаної конституцій (Конституція Великобританії).

За способом прийняття:

1) даровані – підготовлені і введені в дію одноособовим актом диктатора, монарха;

2) народні конституції – це ті, що прийняті загальновизнаними, демократичними засобами. Вони в свою чергу діляться на конституції, прийняті парламентом, через референдум, конституційною асамблеєю (зібранням).

За порядком внесення змін і доповнень:

1) гнучкі – зміни вносяться засобами, встановленими для будь-якого іншого закону;

2) жорсткі – внесення змін і доповнень у жорстку конституцію передбачає наявність особливої процедури.

За часом чинності:

1) тимчасові – приймаються на певний термін або до настання певного випадку;

2) постійні – основний закон, прийнятий на невизначений термін.

За формою державного устрою:

1) федеративні;

2) конституції суб’єктів федерації;

3) конституції унітарних держав.

28 червня 1996 р. о 9 год 30 хв був прийнятий і набув чинності Основний Закон України. За класифікаційними ознаками Конституцію України можна визначити як: