logo
Особливості оцінки конкретних джерел доказів

2.1.2 Оцінка показань потерпілих

Показання потерпілого -- це відомості, повідомлені ним на допиті, що проведений у ході досудового розслідування у кримінальній справі чи в суді відповідно до вимог статей 166-171, 302-308 КПК України. Предметом показань потерпілого є відомості про будь-які обставини, які підлягають встановленню по даній справі, у тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело походження яких невідоме (ч. 2 ст. 72 КПК). Предмет показань потерпілого, залежно від конкретної справи, може бути значно ширший, ніж показання свідків. Поряд із встановленням обставин, що характеризують подію злочину (місце, час, спосіб), предметом показань потерпілого є субєктивне сприйняття ним ситуації злочину (наприклад, характеру загрози). Особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, вправі давати показання після визнання її потерпілим у встановленому законом порядку. Давати показання -- це право потерпілого, але не його обовязок (ч. 3 ст. 49 КПК). Тому потерпілий, на відміну від свідка, не несе кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань. Він згідно з ч. 4 ст. 72 КПК попереджається про кримінальну відповідальність лише за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України. Крім того, до потерпілого за неявку може бути застосовано привід, а за злісне ухилення від явки до суду, органів досудового слідства або дізнання він може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 1853 або ст. 1854 КУпАП.

Показання потерпілого перевіряються шляхом аналізу їх змісту, співставлення з іншими доказами, провадження повторних або нових слідчих дій (очних ставок, відтворення обстановки і обставин події тощо), провадження оперативно-розшукових заходів. Показання потерпілого повинні оцінюватися нарівні з усіма іншими зібраними в справі доказами та не мають якихось переваг перед ними. Однак, оцінюючи показання потерпілого, слід враховувати: по-перше, що він особисто заінтересований у результатах розслідування і розгляду справи в суді, а це може вплинути на обєктивність його показань. Потерпілий з почуття помсти може перебільшити винуватість підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину; по-друге, факт його ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст. 217 КПК, а також присутність його при дослідженні обставин справи в суді і в звязку з цим можливість корегування ним своїх показань; по-третє, умови сприйняття ним обставин вчинення злочину, на які впливають як субєктивні фактори (зокрема, його психологічний стан під час вчинення злочинних дій), так і обєктивні фактори.