logo
Redacted

Основні терміни дисципліни

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми психіки – здатності головного мозку відображати об’єктивну дійсність, на основі чого відбувається управління поведінкою, яка має значення для життєдіяльності особини.

Педагогіка – наука про закономірності і механізми навчання, виховання та розвитку особистості.

Об’єкт психології – жива істота як носій психічних якостей, властивостей та особливостей.

Предмет психології – факти, закономірності та механізми психіки.

Структура психіки – основні складові психіки індивіда, до яких відносяться психічні процеси, психічні стани та психічні властивості.

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Особистість – активний носій свідомості, який має індивідуально-типову структуру психологічних якостей, вибірково ставиться до оточуючої дійсності та виконує певні соціальні ролі.

Діяльність – вища, притаманна лише людині форма активності, в процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті певної потреби.

Педагогічний процес – синтезуюче поняття, у якому проявляються в органічній єдності основні категорії педагогіки (навчання, виховання, розвиток).

Навчання – організований двосторонній процес передачі і засвоєння знань, умінь і навичок, а також засобів керівництва і розвитку пізнавальною діяльністю осіб, що навчаються.

Виховання – цілеспрямований і систематичний вплив на розвиток особистості та формування колективу у відповідності з вимогами суспільства.

Розвиток особистості – педагогічне явище, яке розкриває процеси психофізіологічного визрівання людини та якісних змін, що з нею відбуваються під впливом педагогічного процесу та впливу оточуючого середовища.

Форми навчання – сталі організаційні і часові компоненти педагогічного процесу, у рамках яких здійснюються основні види педагогічної діяльності.

Методи навчання – сукупність засобів спільної діяльності педагога і учня, за допомогою яких відбувається оволодіння знаннями, навичками та вміннями, всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей осіб, що навчаються, формування у них різносторонніх якостей, необхідних для успішного виконання професійних завдань.

Методи виховання – сукупність засобів однорідного психолого-педагогічного впливу на особу з метою формування у них необхідних якостей і властивостей.

Форма виховання – її організаційна сторона, що визначає склад і групування виховуваних, структуру та методику заходів, час і тривалість їх проведення, роль і специфіку взаємодії вихователя з виховуваними.