Методичні рекомендації

У ході підготовки до першого запитання слід звернути увагу на те, що теорія тексту в лінгвістиці пов`язанa з проблемою мови й мовлення, теорією актуального членування речення, теорією комунікації, вивченням структури абзацу. У зв`язній мові вичленовуються одиниці спілкування більші, ніж речення. Кожна з таких одиниць становить складне синтаксичне ціле, тобто групу речень, об`єднаних синтаксичними і значеннєвими зв`язками. Складне синтаксичне ціле називають текстом. Ознаки тексту: семантична цілісність, смислова завершеність, послідовність, інформативність, умотивованість. Виділяють усні й письмові тексти.

Студенти засвоюють, що за способом фіксації й організації складових частин тексту виділяють такі типи текстів: лінійний запис зв`язної мови, трафаретний текст, анкета, таблиця, комбінований запис; за типами зв`язної мови: опис, повідомлення, міркування. Складне синтаксичне ціле об`єднує лише ті речення, які належать одному з типів зв`язної мови. Тип зв`язної мови визначається метою спілкування. Це може бути опис, повідомлення, розповідь, роздум.

При підготовці до другого запитання слід запам’ятати що як самостійна комунікативна та структурна одиниця абзац посідає середнє місце між окремим реченням і розділом твору. Абзац є показником переходу від однієї думки або теми до іншої. Розбиваючи текст на абзаци, ми полегшуємо його сприйняття. Між абзацами існують такі типи зв`язків: незалежний (на початку статті, розділу), залежний (за допомогою сполучників і сполучних слів), однорідний (повторення граматичних форм і конструкцій). Абзацне членування прояснює композиційно-синтаксичну структуру тексту будь-якого тексту: вступну, описову (констатуючу), розпорядчу (наказову; завершальну).

Готуючись до третього питання, студенти засвоюють, що: а) юридичний текст є однією з важливих життєвих форм вираження права; б) всі правові тексти можуть бути поділені на дві категорії: мова права (тексти чинних нормативних актів) і мова юристів (мова науки права, юридичної практики державних органів); в) нормативно-правові акти, як носії правової інформації мають свої текстові особливості та мовну логіку, граматичну й графічну основи.