2.6 Міжнародна система інтелектуальної власності

Міжнародне співробітництво у сфері охорони промислової власності істотно впливає на розвиток підприємництва, зовнішньої торгівлі, на інноваційну та інвестиційну політику держави. Завдяки співробітництву здійснюється постійний міжнародний обмін науково-технічною інформацією, зокрема патентною, без чого неможливий розвиток науково-технічною інформацією, зокрема патентною, без чого неможливий розвиток науково-технічного потенціалу України.

Основою міжнародної системи ІВ на кінець 2004 р. є 22 договори, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а 8 – відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 8 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших.

Адмініструє всі договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) при ООН, яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16 спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у т. ч. Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

• Поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівноправності;

• Заохочення творчої діяльності, сприяння охороні ІВ в усьому світі;

• Модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів;

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ. Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного Бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави - члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації – країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. У Конференції беруть участь усі держави – члени ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у т. ч. Україна. координаційний комітет – це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет – щорічно. Очолює ВОІВ Генеральний директор, який обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву “Міжнародне Бюро” і знаходиться у Женеві.

Міжнародна система охорони ІВ спрямована на формування єдиних у всьому світі підходів до забезпечення правової охорони об’єктів промислової власності, авторського і суміжних прав та нетрадиційних об’єктів ІВ.

Питання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте складові системи інтелектуальної власності?

2. З яких груп складається класифікація об'єктів права інтелектуальної власності та які об'єкти входять до цих груп?

3. У чому полягає різниця між об’єктами авторського права і суміжних прав?

4. Хто може бути суб'єктами прав інтелектуальної власності?

5. Охарактеризуйте державну систему управління інтелектуальною власністю.

6. Яка кількість міжнародних договорів діє у сфері інтелектуальної власності? Назвіть п'ять найважливіших з них.

7. Які основні функції виконує Державний департамент інтелектуальної власності?

8. Який статус і яка структура Всесвітньої організації інтелектуальної власності?

Література: [1, с. 28 - 39; 2, с. 139-237; 3, с. 18 - 73; 4, с. 5-6; 5, с. 8-12, 21 - 52; 6, Т.1 с. 666 - 690; 7, с. 16 – 33, 53-60, 93; 8, с. 55-66, 249-258; 9, с. 27 – 35;]

ЛЕКЦІЯ 3 Охорона права на об’єкти інтелектуальної власності

План лекції

3.1 Мета і принципи правової охорони

3.2 Охорона прав на об’єкти промислової власності

3.3 Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності

3.4 Охорона об’єктів авторського прав і суміжних прав

3.5 Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

Зміст лекції