5.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив

Активи підприємства складаються з матеріальних активів (рухоме, нерухоме майно і оборотні кошти) і нематеріальних активів (в основному прав). Це:

• права власності на ОІВ;

• права користування природними ресурсами (земля, вода, надра);

• права користування перевагами (економічними, організаційними) і пільгами (податковими, місцем на товарній біржі);

• гудвіл (ділова репутація);

• списки клієнтів тощо.

Нематеріальні активи – це принципово новий об’єкт фінансового обліку для України, що узагальнює особливі види капіталу підприємства і характеризує його економічний потенціал і фінансову стабільність.

Відмінні ознаки нематеріальних активів:

• відсутність матеріальної основи, але здатність давати доход власнику за

рахунок прав і переваг;

• відсутність наміру продажу у нормальних умовах діяльності;

• тривалість експлуатації, що дозволяє враховувати їх у складі довгострокових інвестицій як оборотні активи і самостійно визначати термін їх погашення (гудвіл, товарний знак тощо);

• відсутність відходів;

• багатоцільовий характер експлуатації, що дозволяє використовувати їх на різних ділянках діяльності підприємства;

• підвищений ступінь ризику в прагненні отримати доход від застосування подібних активів.

Але права на ОІВ стають нематеріальними активами тільки після того, як будуть поставлені на бухгалтерський облік, для чого треба:

• встановити ціну прав;

• встановити термін служби прав.

Відзначимо, що без встановлення терміну служби неможливо встановити ціну прав. Скажімо, юридичний термін дії патенту складає 20 років, а економічно виправданий 10 – 12, бо з’являються нові, більш ефективні винаходи. А юридичного завершення терміну служби торговельної марки немає зовсім, тому ліцензії надають як на визначений, так і на невизначений термін. Тому процедура встановлення терміну дії складна і відповідальна.