1.1.2 Інтелектуальна власність як право

Інтелектуальною власністю вважається не результат творчої діяльності, як такий, а право на цей результат. Особливістю права інтелектуальної власності є те, що воно складається з двох груп прав: майнових і немайнових.

До майнових прав відносяться права: на використання об’єкта інтелектуальної власності; право володіти ним; виключне право дозволяти використання та перешкоджати неправомірному використанню цього об’єкта, в тому числі забороняти таке використання. До немайнових прав відносять право на авторство, право на недоторканість твору тощо. Майнове право обмежене у часі, немайнове – вічне. Можливо відділити від творця майнове право, але немайнове право як моральне невіддільне.

Майнове право на об'єкт права інтелектуальної власності здебільшого обмежене у часі. Так, майнове право на винахід діє протягом 20 років. На торгівельну марку (знак для товарів і послуг) – 10 років з правом подовження кожного разу ще на 10 років. На літературні та художні твори – протягом життя автора і 70 років після його смерті тощо. Патент на винахід діє тільки на території тієї країни, патентним відомством якої він виданий. Тобто патент, виданий в Україні, не діє на території Польщі, Німеччини або Франції.

На відміну від матеріальних об’єктів право не можна відчути на дотик, тому інтелектуальна власність є нематеріальним об’єктом. Перехід права на інтелектуальну власність не означає перехід права на річ, тому право інтелектуальної власності відноситься до групи нематеріальних активів підприємства.