ЛЕкція 5 Економіка інтелектуальної власності

План лекції

5.1 Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар

5.2 Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності

5.3 Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності

5.4 Управління правами інтелектуальної власності

Зміст лекції

5.1 Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар

5.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару

Інтелектуальна власність, як і будь який товар – це продукт праці, і може бути виготовлена для продажу. Властивості товару у об'єктів інтелектуальної власності як продуктів праці:

• корисність – здатність задовольняти якусь потребу;

• рідкість – новизна, неповторність, комерційна цінність;

• універсальність – оборотоспроможність, яка припускає відчуження прав від автора, тобто придатність до обміну на гроші.

За принципом “відокремлюваності” права інтелектуальної власності можна поділити на три групи:

• права, що відокремлюються як від індивідуума, так і від підприємства (винаходи, торгівельні марки, твори літератури і мистецтва, аудіо- та відеограми тощо);

• права, що не відокремлюються від індивідуума (знання, уміння, творчі здібності – людський капітал);

• права, що не відокремлюються від підприємства (системи і методи функціонування як складові частини діючого підприємства, наявність підготовленого персоналу, досягнення у галузі маркетингу власної продукції, ділова репутація підприємства). Тобто, не можна купити знання і уміння доброго директора, але можна купити його разом з його якостями, запропонувавши йому більш вигідні умови праці. Інтелектуальний капітал – це знання, які можуть бути перетворені в прибуток та оцінені.

На рівні організації інтелектуальний капітал є сумою трьох складових:

• людського капіталу – сукупності знань, навичок, творчих здібностей, а також спроможності власників та наукомістких працівників відповідати вимогам і задачам компанії;

• структурного капіталу – програмні засоби ЕОМ, програмне забезпечення, бази даних, організаційна структура, патенти, товарні знаки, а також всілякі організаційні механізми, що забезпечують продуктивність працюючих та функціонування компанії;

• споживчого капіталу – майбутні споживачі продукції компанії, її спроможність задовольнити їх запити.

Основою цих складових є людські ресурси – найбільша динамічна компонента спроможності компанії отримувати прибуток тривалий час.

До ознак інтелектуального капіталу відносять:

• форму власності, за якою визначається хто є власником, користувачем і розпорядником результатів творчої діяльності;

• корпоративна трансакція, за якою визначається організаційно-правова форма інтелектуального капіталу, або участь інтелектуального капіталу в інноваційному процесі, який пов’язаний з формуванням статутного капіталу суб’єктів господарювання;

• резидентність, за якою визначається належність інтелектуального капіталу до національного або іноземного капіталу;

• форма залучення, за якою поділяють інтелектуальний капітал на відповідні групи в залежності від видів об’єктів інтелектуальної власності;

• за терміном знаходження у розпорядженні у суб’єкта господарювання, за якою поділяють інтелектуальний капітал на власний та строковий капітал;

• формування інтелектуального капіталу, за якою визначається спосіб формування (створення, придбання) інтелектуального продукту;

• можливість визначення розміру вартості інтелектуального капіталу, за якою визначається вид (спосіб) оцінки вартості інтелектуального продукту, залученого до господарського обігу.