1.2.2 Еволюція авторського права і суміжних прав

Ключовий момент у розвитку авторського права – винахід друкувального верстата Гуттенбергом у XV ст., що дало можливість легкого копіювання літературних творів, що призвело до різкого росту обсягів продажів без виплат автору. Виникло надання виключних прав королями Англії та Франції і курфюрстами Німеччини на відтворення друкованих копій на обмежений термін. Введено примусові міри захисту через накладення штрафів, арешти, конфіскації незаконних копій і вимоги відшкодування можливих збитків.

Перший закон - статут королеви Анни – (1709 р., Англія) про авторське право (копірайт) – це виключне право автора на 14 + 14 років. Французька система авторського права (1791 р. і 1793 р.) – це авторське право на все життя автора. Філософами Німеччини введено систему неекономічних (моральних) прав автора, за якою у творі автор має вічну частину своєї особистості і економічну вигоду. У 1886 році було підписано Бернську конвенцію з охорони літературних та художніх творів. Закон США 1976 р. встановив захист здобутків автора протягом життя і 50 років після смерті.