logo search
Кримінальне право і законодавство України_Особл

2.4.1. Посягання на життя а ержавного чи громадського діяча

Посягання на життя державного чи громадського діяча у зв'язку з його державною діяльністю — це є терористичний

акт.

Терор у широкому розумінні — є застосування насиль-

ницьких засобів впливу на політичного супротивника з ме­тою придушити його волю або знищити .

Терор - дуже поширений спосіб політичної боротьби. Чемпіоном цієї боротьби, мабуть, є Сталін - за кількістю знищених ним своїх політичних супротивників, а заодно і ні в чому невинних.

Радянський уряд зробив терор своєю політикою, видав­ши 5 вересня 1918р. Постанову СНК «О красном терроре».

На підставі цього злочинного акту були знищені десятки мільйонів людей, у тому числі старі та малі: селянські ви­ступи проти грабування та комун, кронштадтське повстан­ня а далі - знищення мільйонів селян в Україні голодомо­ром 1932-1933 рр.-до знищення цілих народів.

У кримінальному законодавстві використовується більш обмежене поняття терористичного акту - це окремий факт насильства над політичним діячем з метою усунення його від політичної діяльності фізичним знищенням.

Терористичний акт посягає на політичні засади Украї­ни. Шкода інтересам України спричиняється вбивством чи замахом на вбивство провідних державних чи громадських діячів, зазначених у диспозиції ст. 112 КК України.

Терористичний акт має два безпосередніх об'єкти:

1) політичні засади України (головний об'єкт посягання);

2) життя та здоров'я державних чи громадських діячів України (додатковий об'єкт посягання).

Потерпілими від терористичного акту можуть бути ли­ше ті державні діячі, які зазначені у ст. 112 КК України. Цей перелік у ст. 112 КК є вичерпний.

Посягання на життя інших осіб - інших державних чи громадських діячів, членів сімей всіх державних діячів -утворюють злочини проти особи.

У випадках фактичної помилки в потерпілому, коли за­мість державного чи громадського діяча потерпілим стала інша особа, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів –за ст.15, ст. 112 КК і п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України.

Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 112 КК» утворюють:

1) вбивство державного діяча;

2) замах на вбивство державного чи громадського дія­ча. Оскільки ст. 112 КК передбачає відповідальність за по­сягання на життя державного діяча, то замах на його вбив­ство кваліфікується як закінчений злочин.

Спосіб посягання на життя державного чи громадського діяча та застосовані при цьому знаряддя на кваліфікацію злочину не впливають. Не можуть кваліфікуватися за ст. 112 КК випадки заподіяння державному чи громадсько­му діячеві іншої шкоди - знищення майна, вбивство чи за­подіяння тілесних ушкоджень члену його сім'ї і т. ін., оскільки ці та інші блага не мають безпосереднього зв'язку з політичними засадами держави.

Обов'язковою ознакою складу злочину є посягання на життя державного чи громадського діяча у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю.

Посягання на життя державного чи громадського діяча за іншими приводами чи причинами (наприклад, з приводу особистих неприязних стосунків, з приводу ревнощів чи помсти за іншу, недержавну, діяльність) складу злочину ст. 112 КК України не містять і кваліфікуються як злочини

проти особи.

Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризує­ться прямим умислом, оскільки посягання з евентуальним

умислом неможливе.'

Крім того, посягання на життя державного чи громадсь­кого діяча вчиняється зі спеціальною метою - заподіяти шкоду політичним засадам України, оскільки заподіяти їм шкоду інакше неможливо. Відсутність такої мети виключає терористичний акт.

Мотиви терористичного акту завжди пов'язанії викли­кані державною діяльністю потерпілого:

1) помста за державну чи громадську діяльність;

2) кар'єризм;

3) корисливість;

4) вороже ставлення до Української держави. Суб'єктами злочину можуть бути всі осудні особи, які

досягли чотирнадцятирічного віку.

Посягання на життя державного діяча карається позбав­ленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або

довічним позбавленням волі.

' У п. 23 Постанови від 1 квітня 1994 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини» Пленум Верхов­ного Суду України вказав, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом.- Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах.- К., 1995.- С. 94.

На політичні засади держави посягають також дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення

конститупійного ладу або захоплення державної влади

/ст. 109 КК України).

Об'єктивну сторону складу цього злочину утворюють будь-які дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повален­ня українського державного та суспільного ладу:

1) агітація та пропаганда необхідності насильницької зміни існуючого суспільного ладу;

2) створення особливих організацій для насильницької зміни конституційного ладу України;

3) придбання коштів, зброї та ін. засобів та знарядь для здійснення злочинних намірів;

4) публічні заклики до насильницького повалення чи зміни конституційного ладу - виступи в засобах масової інформації, видання книжок, листівок такого змісту;

5) виготовлення та розповсюдження матеріалів тако­го ж змісту - з закликами до вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення суспільного ладу, чи за­хоплення влади.

Склад злочину утворює також змова про насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу держави або про захоплення державної влади. (Зайва ознака, оскільки такий злочин - насильницьке повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади - не може бути вчинений од­нією особою.

Ст. 109 КК передбачає відповідальність лише за насиль­ницькі дії, спрямовані на зміну чи повалення конституцій­ного ладу або захоплення влади.

Не визнається таким злочином створення політичних партій та інших організацій, які ставлять мету прийти до державної влади конституційними способами - перемогою на виборах.

Частина 2 ст. 109 передбачає відповідальність за публіч­ні заклики до насильницьких змін чи повалення конститу­ційного ладу або захоплення державної влади, які мають аналогічні ознаки з подібними діями, що передбачені ч. 1 ст. 109 КК України.

Особливо кваліфікованим цей злочин визнається тоді, коли його вчинено:

а) представником влади (законодавчої, виконавчої чи

судової);

6) повторно, за наявності судимості за перший із них;

в) організованою групою;

г) з використанням засобів масової інформації (радіо, Друкованих засобів масової інформації чи телебачення) (ч. З ст. 109 КК).

Караються дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення держав­ної влади:

за ч. 1 ст. 109 КК України - позбавленням волі на строк

від п'яти до десяти років;

за ч. 2 ст. 109 КК України - обмеженням волі на строк

до трьох років або позбавленням волі на той самий строк;

за ч. З ст. 109 КК України - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до п'яти

років.