9.15. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

Незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом називається вилов риби та водяних тварин (в тому числі і морських) в територі­альних водах України, внутрішніх річках, озерах і во­доймищах без належного дозволу, чи в заборонений час, або забороненими способами та знаряддями.

Предметом цього злочину є різної породи риби, раки, креветки, кальмари, восьминоги, дельфіни та інші водні тварини, а також морські водорості і трави, які мають про­мислове значення для виробництва добрив, медичних пре­паратів або продуктів харчування.

Незаконний вилов водяних хутрових звірів - видри, бо­брів, ондатри, хохулі - кваліфікується за ст. 248 КК як не­законне полювання.

Незаконне заволодіння на свою користь або на користь інших осіб рибою, водяними тваринами, що не перебувають У стані природної свободи, не може кваліфікуватися за ст. 248 КК. Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, до­буванні водяних тварин, що вирощуються колгоспами, рад­госпами іншими державними, колективними або приватними підприємствами і організаціями в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або винних у заволодінні рибою, водяними тваринами, відловленими цими організа­ціями, кваліфікуються як розкрадання державного, колективного чи приватного майна за ст. 185 КК (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).

Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом регулюється постановами Кабінету

Міністрів України.

Незаконним лов риби чи добування інших водяних тварин

визнається злочином у випадках, якщо він вчинюється: а) без належного дозволу (квитка, ліцензії, угоди і т. ін.); б) у забо­ронений час; в) забороненими способами і знаряддями (за­стосування електроструму, вибухівки, отруйних речовин тощо); г) у недозволених місцях і заподіює істотну шкоду.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконним занят­тям рибним, звіриним або іншим водним добувним промис­лом проводиться за таксами, встановленими додатком № 10 до постанови Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 р. № 287.

Згідно з таксою нараховується сума в кількості міні­мальних розмірів заробітної плати:

1) риби (за один екземпляр): осетрові риби та їх гібриди (крім білуги чорноморської, шипа, стерляді, осетра атлан­тичного) - 8,5; лососеві (крім лосося чорноморського та лосося дунайського), таймень - 3; форель, сом, камбала-калкан - 2,5; вугор, марена (крім марени дніпровської і ма­рени кримської) - 1,5; товстолоб, білий амур, чорний амур, окунь смугастий, сазан, лин, судак, щука, буфело, луфер, камбала (крім камбали-калкана) - 1; короп, лящ, жерех, ке­фаль, минь, в'язь, канальний сомик, оселедець, акула-кат­ран, морський язик, скумбрія - 0,5; головень, шемая, скат, морський лин, морський півень - 0,7; тараня, плітка, си­нець, білозірка (кліпець), підуст, чехоня, карась - 0,5; бич­ки всіх видів (крім бичка-рижика звичайного та бичка золо­тистого) - 0,3; сарган - 0,2; барабуля, ставрида - 0,2;

2) водні безхребетні: раки (крім рака широкопалого), краби (крім краба трав'яного, краба волохатого, краба кам'яного, краба мармурового та краба прісноводного), устриця (крім устриці їстівної), рапана - 0,1; морський їжак, морська зірка, змієхвостки, голотурії та інші голко­шкірі «сидячих» видів, кишечно-порожнинні «сидячих» ви­дів - 0,05; мідії, модіоли, мії, кардіуми, солени, венуси, до-накси, інші двостулкові молюски «сидячих» видів - 0,03;

креветки - 0,01; восьминіг - 0,03; кальмар, каракатиця -0,02; губки, «сидячих» видів - 0,01 (за 1 кг);

3) водяні рослини: морські водорості «сидячих» видів - 0,04 (за 1 кг); річкові та болотні водорості, ряска - 0,02 (за 1 кг).

У примітці до додатка № 10 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної незаконною заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, зазначених у цій таксі, обчислюється з роз-пахунку 50 мінімальних розмірів заробітної плати за 1 кг Заготовленої продукції.

Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом кваліфікується за ч. 2 ст. 249 КК за ознакою вчинення його способом масового знищення риби чи інших видів тваринного світу або особою, яка раніше була судимою за статтею 249 КК.

Дії, осіб, які скуповують або збувають завідомо незакон­но здобуту продукцію водного, рибного чи іншого добув­ного промислу (ст. 249 КК), кваліфікуються за ст. 198 КК. Якщо ж такі дії були заздалегідь обіцяні особі, яка займає­ться рибним, звіриним або іншим добувним промислом, або ці дії в силу їх систематичності давали підстави розра­ховувати на таке сприяння, то вони кваліфікуються як співучасть у злочині за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 249 КК.

Дії посадових осіб, які вступають у злочинні угоди з браконьєрами чи самі самостійно вчинюють такі злочини, як незаконне заняття рибним промислом, кваліфікуються за сукупністю злочинів за ст. 249 КК та 364 КК (п. 9 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р.).

Незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом, поєднане з погрозами працівникам рибоохоро­ни, громадським інспекторам охорони рибних запасів, а також громадянам, які виконували свій громадський обов'язок, або вчинення стосовно цих осіб насильницьких дій у зв'язку з їх участю в попередженні чи припиненні правопорушення, створює сукупність злочинів, передбаче­них ст. 249 КК та 350 КК.

Дії осіб, які вчинили опір працівникам міліції або чле­нам громадського формування з охорони громадського по­рядку при виконанні ними обов'язків по охороні рибних запасів і боротьбі з порушенням правил полювання і риба­льства, кваліфікуються за ст. 342 КК чи ст. 350 КК.

Карається незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом:

за ч. 1 ст. 249 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк До трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого;

та ч. 2 ст. 249 КК - штрафом від ста до двохсот неоподат-кувуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.