9.3. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення

Законом України від 26 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища» (ЗУ.- Том 2.- К., 1991.- С. 60-63) та Положенням про Державну екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів

Укпаїни затвердженим постановою Кабінету Міністрів України'від 2 березня 1998 р. (ОВУ- 1998- №9- С. Т. 348), передбачено перелік заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення.

Склад злочину утворює одне з діянь, вказаних у ст. 237 КК:

а) ухилення від проведення на забрудненій території дез-

активаційних чи інших відновлювальних заходів щодо лікві­дації або усунення наслідків екологічного забруднення, чи

б) неналежне проведення таких заходів, якщо така безді­яльність призвела до загибелі людей чи настання інших тяж­ких наслідків (захворювання людей, великі матеріальні збитки тощо).

Ухилення від проведення на забрудненій території дез-активаційних чи інших відновлювальних заходів щодо лік­відації наслідків екологічного забруднення вчинюється умисно (ухилення не може бути необережним), а неналеж­не проведення таких заходів може бути умисним і необе­режним.

Відповідальними за невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення є особи, які досягли віку шістнадцяти років, на яких були покладені обов'язки вжити таких заходів.

Карається невжиття заходів ліквідації наслідків еколо­гічного забруднення:

- обмеженням волі на строк до п'ята років або позбав­ленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.