3. Право власності: приватна власність, колективна власність, державна власність, спільна власність. Захист права власності.

Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, які є рівними перед законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Закон забороняє власнику використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Право власності визнається в Україні непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Отже, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Форми права власності:

1. Власність народу України (суб’єкти – органи державної влади та місцевого самоврядування; об’єкти - земля, її надра, атмосферне повітрі водні та інші природні ресурси які знаходяться на території України, природні ресурси її континентальної шельфу, виключне (морської) економічної зони);

2. Приватна власність (суб’єкти – фізичні та юридичні особи; об’єкти - будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати);

3. Комунальна власність (суб’єкти – територіальні громади та утворені ними органи місцевого самоврядування; об’єкти - майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальним громадам);

4. Державна власність (суб’єкти – органи державної влади ; об’єкти - майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна).

Спеціальними нормами ЦК України врегульовані питання набуття права власності на знахідку, бездоглядну свійську тварину, скарб, безхазяйну річ, новостворене майно, перероблену річ, а також порядок привласнення загальнодоступних дарів природи тощо. Окрему увагу у законодавстві приділено праву власності на житло, земельну ділянку, а також речовим правам на чуже майно, чужу земельну ділянку.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право на витребування майна з чужого незаконного володіння, від добросовісного набувача, а також витребування грошей та цінних паперів на пред'явника тощо.