1. Предмет, принципи й завдання сімейного права. Поняття шлюбу та сім’ї.

Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.

Основним правовим джерелом шлюбно-сімейних відносин є Сімейний кодекс України (далі за текстом - СК України) , який був прийнятий 10.01.02 р. і набрав чинності із уведенням у дію Цивільного кодексу України (з 01.01.2004 р.). Він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права й обов'язки подружжя, підстави виникнення та зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Законодавством України передбачені такі принципи сімейного права: рівноправність громадян у сімейних відносинах; рівноправність чоловіка і жінки у сімейних відносинах; одношлюбство (моногамія); свобода і добровільність вступу до шлюбу; свобода в розірванні шлюбу; державна турбота про материнство й дитинство, охорона їхніх інтересів, заохочення материнства; взаємна турбота членів сім'ї один про одного.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Слід зазначити, що подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має також одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не слід перечать моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 21 СК України, проживання однією сім'єю жінок та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу також не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав і обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану.