3. Поняття адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушенні заходів державного примусу.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16-річного віку.

Не підлягають адміністративна відповідальності особи, які діяли: у стані крайньої необхідності; у стані необхідної оборони; у стані неосудності.

Адміністративне стягнення - необхідний правовий наслідок порушення (невиконання) адміністративних заборон, що полягає в осуді поведінки порушника й обмеженні його особистих благ, матеріальних та інших правових інтересів, в чому виражається оцінка вчиненого діяння.

Кодекс про адміністративні правопорушення визначає такі види адміністративних стягнень: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок учинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціальною права, наданого громадянинові (на строк до 3-х років); виправні роботи (на строк до місяців); адміністративний арешт до 15 діб (не застосовується до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів І і II груп).

Щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, можуть застосовуватися заходи адміністративного впливу, а саме: зобов'язання публічно, або в іншій формі, попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана, або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання; в ряді випадків неповнолітні від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності на загальних засадах.

Законом передбачені також заходи адміністративного примусу, а саме: попереджувальні (перевірка документів, заборона випуску на лінію несправного автотранспорту); заходи адміністративного припинення (затримання правопорушника, огляд і вилучення речей); примусове лікування; безпосередній фізичний вплив (застосування спеціальних засобів, зброї); заходи адміністративного стягнення.

Закон визначає органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. До них належать: адміністративні комісії при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів; районні суди; органи внутрішніх справ, державні інспекції тощо.