4.3. Захоплення заручників

Діяння, передбачене ст. 147 КК, посягає на особисту свободу і безпеку осіб, що стали заручниками.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють: а) захо­плення і б) тримання особи як заручника.

Захоплення - це всі способи поневолення особи з по­явленням свободи, можливості пересування, діяти за своїм розсудом і потребами.

Тримання - це позбавлення волі. Обов'язковою озна­кою захоплення заручників є погроза їх вбивства, заподіян-^ня їм тілесних ушкоджень з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи чи тупи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь Дії як умови звільнення заручника.

Частина 2 ст. 147 КК передбачає підвищену відпові­дальність за захоплення заручниками неповнолітнього або вчинене організованою групою або якщо злочинні дії були поєднані з погрозою знищення людей або якщо такі діяння спричинили потерпілим тяжкі наслідки, тобто із заподіян­ням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного

ушкодження.

Відповідальність за захоплення заручників настає з чо­тирнадцяти років.

Карається захоплення заручників за ч. 1 ст. 147 КК -позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років; за ч. 2 ст. 147 КК - позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.