21.12. Піратство

Піратство або морський розбій Женевською конвенцією 1958 року про відкрите море та Міжнародною морською конвенцією 1982 року визначається як будь-який неправомір­ний акт насильства, затримання чи грабежу, вчинених з осо­ бистою метою екіпажем чи пасажирами іншого приватного судна або літального апарату у відкритому морі проти іншо­го судна чи літального апарату або проти осіб, що перебува­ють на судні Женевська конвенція 1958 року визнає піратст­вом і напад, що вчинюється з допомогою літальних апаратів.

Стаття 446 КК визначає піратство як використання озбро­єного чи неозброєного судна для захоплення іншого морсь­кого чи річкового судна, застосування насильства, пограбу­вання чи інших насильницьких дій щодо екіпажу чи паса­жирів судна, що зазнало нападу.

Піратство містить склад закінченого злочину з моменту нападу. Як і будь-який інший розбій, морський розбій -піратство не охоплює заподіяння смерті потерпілому і утворює сукупність злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 або ч. 2 ет. 446 КК.

Частина 2 ст. 446 КК передбачає відповідальність за пі­ратство, яке було вчинене повторно (вдруге) або спричини­ло загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Частина 2 ст. 446 КК передбачає відповідальність за загибель людей, що сталася з необережності, внаслідок загибелі судна, по­жежі, застосування зброї тощо. Умисне вбивство не охоп­люється піратством і потребує додаткової кваліфікації ді­яння за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Піратство завжди вчинюється умисно з метою пограбу­вання, тобто з корисливих мотивів.

Відповідальними за піратство є всі осудні особи, що до­сягли віку шістнадцяти років.

Карається піратство:

за ч. 1 ст. 446 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна;

за ч. 2 ет. 446 КК — позбавленням волі на строк від вось­ми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.