4. Поняття та види референдуму

Референдум - це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів та інших рішень із найважливіших питань загальнодержавного або місцевого значення.

Проведення референдуму в Україні регламентується Конституцією України і Законом України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року, згідно з яким можуть проводитись: всеукраїнські референдуми; референдуми АРК; місцеві референдуми (у межах адміністративно-територіальних одиниць).

Відповідно до ст. 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до ст. 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України .

Референдум не допускається щодо законопроектів із питань податків, бюджету та амністії (ст. 74 Конституції України).

Крім того, на референдум не виносяться питання: що віднесені до відання суду і прокуратури; про введення надзвичайного стану; про обрання, призначення чи звільнення посадових осіб, якщо це належить до компетенції Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів або місцевої ради.

Предметом місцевого референдуму є питання, що віднесені до відання місцевого самоврядування. Виключно місцевими референдумами вирішуються питання про найменування населених пунктів, про об'єднання в одну кількох однойменних адміністративних одиниць, які мають спільний адміністративний центр, про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах.

На референдум АРК виносяться питання, які входять до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

За Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” процедура всеукраїнського референдуму включає такі процесуальні стадії: ініціювання референдуму, його призначення (проголошення); утворення дільниць для голосування; утворення комісій у справах всеукраїнського референдуму; реєстрація громадян, які мають право брати участь у ньому; агітація за його цілі; голосування; підрахунок голосів та визначення його результатів; опублікування, введення в дію. зміна або скасування його рішень. У разі народного ініціювання всеукраїнського референдуму утворюються додаткові стадії: створення та реєстрація ініціативних груп; збирання підписів громадян України на підтримку проведення всеукраїнського референдуму; підрахунок та перевірка цих підписів та ін. Кожна із зазначених стадій врегульована відповідними правовими нормами Закону про референдуми. Докладніше зупинимося на деяких із них.

Голосування громадян України на всеукраїнському референдумі проводиться з 7 до 20 години на дільницях, про місце розташування й час роботи яких громадяни сповіщаються не пізніше як за 10 днів до початку голосування.

У Законі про референдум передбачені норми, що сприяти дотриманню законності при проведенні референдуму. Ст. 10 Закону встановлює можливість притягнення до відповідальності осіб, що перешкоджають насильства, обману, погроз або іншим шляхом здійсненню громадянином права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також членів комісії з референдуму, посадових осіб, які вчинили підлог документів референдуму, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення Закону. Ця стаття відсилає до чинного адміністративного (ст. 186-4 Кодексу України про адміністративні порушення) та кримінального законодавства (ст. 160 Кримінального кодексу України), норми якого визнають конкретні міри покарання за вчинені правопорушення.