19.2.26. Приховування злочинів

Заздалегідь обіцяне приховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину або предметів, добутих злочином, визнається пособництвом вчинення зло­чину (ч. 5 ст. 27 КК України). Заздалегідь не обіцяні такі ДІЇ називаються причетністю до злочину. Кримінальна відпо­відальність за причетні до злочину дії настає лише у випад­ках приховування тяжких (ч. 4 ст. 12 КК) чи особливо тяж­ких (ч. 5 ет. 12 КК) злочинів.

Приховування злочинів, до категорії тяжких чи особли­во тяжких не віднесених, не є кримінальне караним.

Не визнається приховуванням злочину використання, споживання предметів, речей, здобутих злочином.

Заздалегідь не обіцяне приховування злочину охоплює собою і недонесення про цей злочин, оскільки недонесення при цьому є складовою частиною приховування більш тяж­кого злочину.

Стаття 396 КК України передбачає кримінальну відпові­дальність за загальний вид приховування злочинів. Спеці­альні види приховування злочинів передбачають ст. 198, 383, 384, 385, 386 КК України. Ці спеціальні види прихову­вання мають перевагу перед загальним і тому підлягають застосуванню статті про ці спеціальні види приховування.

Приховування предметів, вилучених із цивільного обігу (зброї, отрути, сильнодіючих речовин, наркотичних засобів і психотропних речовин тощо), тягне за собою відповідаль­ність за статтями КК України, які передбачають відпові­дальність за незаконні операції з цими предметами.

Приховування вчинюється умисно, оскільки його метою є приховати злочин, злочинця чи предмети, здобуті злочином.

Відповідальними за приховування злочинів є лише особи, які не брали участі у вчиненні певного злочину. Співучасники злочину не підлягають кримінальній відповідальності за при­ховування вчиненого ними злочину. Особи, які систематично (постійно) приховували злочини, вчинювані одними й тими самими винними, підлягають відповідальності не за прихову­вання, а за співучасть - пособництво злочинам,

Не підлягають кримінальній відповідальності за заздале­гідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близь­кі родичі особи, що вчинила злочин, коло яких визначаєть­ся законом (ч. 2 ст. 396 КК).

Карається приховування злочину:

- арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.