16.2.4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

Захоплення державних або громадських будівель чи спо­руд посягає на громадський порядок і відносини власності.

Предметами злочину можуть бути будь-які державні або громадські будівлі чи споруди (магазини, банки, пошта, телеграф, гаражі, школи, стадіони, театри тощо).

Склад злочину утворює захоплення таких будівель чи споруд, вчинене з метою користування ними або з метою перешкодити нормальній роботі установ, підприємств чи організацій, що використовують ці будівлі чи споруди. Як­що захоплення будівель чи споруд супроводжувалось наси­льством або знищенням чи пошкодженням майна, то вчи­нене утворює сукупність злочинів (ст. 340 КК та ст. 194 КК чи ст. 121-122 КК, ч. 2 ст. 350 КК України).

Діяння, передбачене ст. 340 КК, вчинюється умисно. Відповідальність за протиправне захоплення державних або громадських будівель чи споруд настає з шістнадцяти

років.

Карається захоплення державних або громадських бу­дівель чи споруд:

- арештом на строк до шести місяців або обмеженням

волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

16.2.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості

Опір представникам влади або представникам громадсь­кості посягає на авторитет і діяльність органів влади та громадських організацій.

Опором як об'єктивним проявом цього злочину називає-

- активна протидія, спрямована на перешкоду виконан­ню представникам влади чи громадськості своїх обов'язків. Опіо може чинитися запиранням приміщення, знищенням документів, перешкоджанням діяти певним чином тощо.

Не визнається опором непокора, тобто відмова викона­ти повторені неодноразово вимоги - вийти з приміщення, розійтися, передати чи видати документ тощо.

Потерпілими від цього злочину визнаються представни­ки влади (депутати, судді, слідчі, прокурори, працівники міліції, служби безпеки і т. ін.), які виконують свої службо­ві обов'язки, а також представники громадськості (поза­штатні співробітники міліції, представники громадськості, виділені для охорони громадського порядку під час прове­дення зборів, мітингів, демонстрацій тощо), які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, тобто припи­няють правопорушення і затримують правопорушників.

Склад злочину, передбаченого ст. 342 КК, утворює опір лише при виконанні працівниками правоохоронних органів, членами громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовцями обов'язків по охороні громадського порядку, тобто під час припинення ними пра­вопорушень чи затримання правопорушників.

Вчинення опору із застосуванням насильства (нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень або з погрозою за­стосувати таке насильство) чи примушування потерпілих ви­конати незаконні вимоги визнається вчиненим при обтяжую­чих обставинах і кваліфікується за ч. З ст. 342 КК України.

Опір представникам влади чи громадськості вчинюється умисно з метою перешкодити їх діяльності.

Відповідальність за ст. 342 КК настає з шістнадцяти років.

Карається опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві:

за ч. 1 ст. 342 КК - штрафом до сімдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або арештом на строк до ше­сти місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 342 КК - штрафом від п'ятдесяти до ста неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на

строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чо­тирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років;

за ч. З ст. 342 КК - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.