logo search
Кримінальне право і законодавство України_Особл

15.1.2. Втрата документів, що містять державну таємницю

Втрата документів, що містять державну таємницю, як і втрата предметів, відомості про які є державною таємни­цею, посягають на державні інтереси України у сфері обо­рони, економіки і державної безпеки взагалі.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють сукуп­ність об'єктивних ознак: а) вихід документів або предметів із володіння особи, якій вони були довірені; б) порушення відповідальною особою встановлених правил зберігання таких документів чи предметів; в) виникнення у зв'язку з цим можливості ознайомитися з ними стороннім особам.

Об'єктивну сутність цього злочину утворює не вихід до­кумента чи предмета з володіння відповідальної особи (втра­та), а можливість внаслідок втрати ознайомитися з ними стороннім особам. Тому в діях відповідальної особи складу злочину немає, якщо вона втратила документ чи предмет (вони вибули із її володіння), але можливості ознайомитися з цими стороннім особам не було, наприклад, у випадку, коли відповідальна особа помилково спалила документ разом із паперами, що підлягали знищенню. Рівним чином, немає складу злочину в діях особи, яка втратила документ чи пре­дмет, але правил їх зберігання не порушила, наприклад, до­кументи були викрадені. Якщо особа, якій такі документи чи предмети були довірені, хоча і не втратила їх назавжди, а вони лише на деякий час вийшли з її володіння, наприклад, залишені (забуті) у громадському транспорті чи в іншому громадському місці, і цим була створена можливість сторон­нім особам ознайомитися з ними, то в й діях є склад злочину, передбаченого ст. 329 КК України.

Втрата документів чи предметів, що містять державну таємницю, вчинюється лише необережно. Втратити, загу­бити умисно неможливо, оскільки свідомість і воля у таких діях відсутні.

Відповідальними за втрату таких документів чи предме­тів є лише особи, яким ці документи чи предмети були до--вірені по службі чи роботі.

Карається втрата документів, що містять державну таєм­ницю:

за ч. 1 ст. 329 КК - позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

за ч. 2 ст. 329 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.